Корпоративні і казначейські облігації. Різниця
Іншим видом облігацій є державні облігації казначейського позики. Їх випускає держава, і воно відповідає за їх погашення. Вони вважаються такими ж надійними, як банківські вклади, але ставки по них вище на 2-5 %. Держава може з ним не розплатитися тільки в одному випадку – у разі дефолту. Однак це не означає, що воно не спробує покрити борг знеціненими грошима. А це вже ризик. Тому при купівлі держоблігацій так важливо, щоб рівень інфляції був низьким. А економіка країни-емітента стабільною.
Одним з варіантів облігацій є єврооблігації. Це цінний папір, номінальна вартість якої виражена в будь-якій іноземній валюті (долари, євро, фунти). У корпоративних облігацій по відношенню до держоблігацій є дві основні відмінності. Перше – підприємство не може погасити свої борги за облігаціями, якщо воно знаходиться в стані банкрутства та його активів не вистачає на погашення всіх боргів. У такому разі власник корпоративних облігацій залишається ні з чим.
Друга відмінність. Наявність рівнів корпоративних облігацій. Рівні – це система рейтингу облігацій за рівнем надійності і ризику. В Росії існує система рейтингу цінних паперів, у тому числі корпоративних облігацій. Однак така система не дає повної гарантії того, що компанія через кілька років не збанкрутує, але така система краще, ніж взагалі нічого. Всього існує дев’ять рівнів: А1, А2, А3, В1, В2, В3, С1, С2, С3. Найвищим рейтингом мають корпоративні облігації відомих російських підприємств. Найнижчий мають ті компанії, фінансовий стан яких знаходиться в нестійкому положенні. Але навіть цінні папери з низьким рейтингом краще, ніж ті, які не проходять систему ранжирування.
Набагато ризикованіше придбавати корпоративні облігації підприємств, цінні папери яких знаходяться поза рейтингу і поза біржею. У рейтинг додають акції та облігації компаній, які публікують свої фінансові звіти. Причинами зниження рейтингу таких підприємств можуть бути як тимчасові труднощі, так і серйозні проблеми. При купівлі корпоративних облігацій поза рейтингу і поза біржею інвестор ризикує придбати цінні папери неіснуючого підприємства.
