Останні роки життя
Однак його колишня приналежність до «эксплуататорскому класу» в умовах сталінського режиму не могла бути забута, і на початку 1930-х років колишній князь Урусов став жертвою однієї з так званих чисток, регулярно проводилися всередині державних установ. На щастя, серйозних репресій не було, але з роботою у ВСНХ довелося розлучитися.
З цього часу і до кінця життя Сергій Дмитрович працював у різних державних установах, займаючи скромні посади і намагаючись не привертати до себе уваги. Помер він у Москві 5 вересня 1937 року від нападу астми і був похований на Даниловському кладовищі.
Родина князя і нагороди
Завершуючи біографію князя Урусова, слід сказати кілька слів і про членів його сім’ї. У 1895 році, у ранній період своєї державної діяльності, Сергій Дмитрович одружився на Софії Володимирівні Лаврової – внучатою племінниці Павла Львовича Лаврова − відомого російського публіциста, філософа і революціонера, який став одним з провідних ідеологів народництва. Від цього шлюбу народилися дві доньки – Віра і Софія, а також син Дмитро, який, на відміну від батька, став жертвою сталінських репресій і в 1937 році був розстріляний за звинуваченням в антирадянській діяльності.
Серед нагород, отриманих Сергієм Дмитровичем, крім Ордена Трудового Червоного Прапора, врученого йому у 1923 році, були і два ордени, які стали оцінкою його праці на державному терені ще до революції. Один з них – Орден Святого Володимира III ступеня був нагороджений за наведення порядку в Бессарабській губернії після згаданого вище кишинівського погрому. А другий – Орден Корони Румунії – князь отримав за участь у переговорах, що проводилися прем’єр-міністром С. Ю. Вітте з урядами ряду зарубіжних держав.
