Сюжет картини
В першу чергу наведемо опис фільму “Життя прекрасне” (1997). У центрі сюжету – сама звичайна єврейська родина, яких мільйон. На дворі – 1939 рік, місце дії – Італія.
Перша частина картини більш романтична. В ній описано знайомство головних героїв, єврея Гуїдо і італійки Дори. Гуїдо приїжджає з села, де раніше жив, у Ареццо, щоб працювати там. Життєрадісний гвідо, чарівний і добрий, а тому з першого погляду підкорює Дору при їх випадковому знайомстві. Дора дуже миловидна і розумна, вона працює вчителькою в школі і викликає жвавий відповідний інтерес у Гуїдо. Вони знаходять багато спільного один з одним, почуття захоплюють їх цілком і повністю, і вони укладають шлюб, в якому народжується чудовий синочок Джозуе. Вже одруженої парою Гуїдо і Дора відкривають свій власний книжковий магазинчик. Вони щасливі разом і насолоджуються життям, проте не знають, що мирний час для них скоро закінчиться.
Друга частина фільму “Життя прекрасне” (1997 рік) куди більш важка і трагічна. Місцем дії залишається Італія, ось тільки з подій першої частини минуло кілька років. Щосили бушує Друга світова війна. Всюди панують розруха, голод, смерть. В Італії все активніше, все сильніше починають гнобити євреїв. Їх масово, просто пачками, відправляють в концентраційні табори. Доре боятися нема чого – вона не єврейка, проте вона все одно боїться за чоловіка. А заодно і за сина – строго кажучи, маленький Джозуе не належить до єврейської нації (єврейство визначається по матері), однак фашисти, зрозуміло, подібні тонкощі вникати не будуть. Нащадок єврея – значить, теж єврей. А отже, і Гвідо, і Джозуе у великій небезпеці.
Звичайно, їм не вдається весь час ховатися від нацистів. Разом з іншими євреями Гуїдо і його маленького синочка відвозять в концентраційний табір. Жахи, які панують там, описувати не варто – кожен, хто хоч трохи знайомий з історією, досить багато чув про це. Євреїв вбивають в газових камерах, заштовхуючи туди людей похилого віку і дітей, обманюючи їх, що вони йдуть просто в душ. Гуїдо у що б то не стало хоче врятувати сина і розуміє, що це можливо, тільки якщо уявити все, що відбувається малюкові як гру.
Джозуе досить наляканий. Крики, кров, біль всюди. Він не розуміє, що відбувається, адже він ще дуже малий. Він дуже хоче додому, хоче до мами… Батько пояснює йому, що вони беруть участь в одній великій грі, метою якої є набирання очок. Той, хто набере тисячу очок, переможе, а призом стане його великий-великий танк. Для того щоб отримувати окуляри, потрібно бути дуже спритним, моторним і терплячим і виконувати нехитрі правила: не плакати, не просити їсти і не попадатися німцям на очі. Може бути, ця вигадка трохи незграбна, але вона дуже підходить для маленького переляканого хлопчика, який вірить татові і з усім можливим азартом береться грати. Як свідчать відгуки про фільм “Життя прекрасне” (1997), це – один з найбільш важких моментів у всій стрічці: коли ти розумієш, що малюк, у якого в самому розпалі дитинство і який повинен грати з іграшками, грає насправді зі смертю…
Але повернемося до сюжету картини. Гра Джозуе продовжується до тих пір, поки до табору не починають наближатися американські союзники. Це вводить в паніку керівництво табору, в якому починається хаос. Батько розповідає Джозуе, що зараз – фінальний етап гри, потрібно гарненько сховатися і не виходити до тих пір, поки все не вщухне. Джозуе ховається, а Гуїдо жертвує собою заради порятунку сина. У табір входять американці і звільняють полонених. Зі свого укриття маленький Джозуе бачить танк – величезний танк важливо їде по території табору. Малий чимдуж кидається до нього, остаточно повіривши, що тато казав правду – ось він, танк, його виграш! Солдати піднімають дитини до себе, і він їде на танку разом з ними.
Останні кадри фільму “Життя прекрасне” (1997), за відгуками, не менш душещипательны, ніж вся стрічка – маленький Джозуе нарешті повертається до мами. Що і говорити, картина важка, але, безумовно, заслуговує того, щоб бути посмотренной кожним.
