Площа в 16-му столітті
На початку 16 століття поруч з храмом Іоанна Лествичника на Іванівській площі Кремля були створені так звані дьячи хати. На їх місці під час царювання Бориса Годунова було побудовано перший будинок наказів з каменю. Накази, як і дьячьи палати, були органами управління.
З цього періоду площа стає одним з найбільш часто відвідуваних, людних і жвавих місць в Москві. Сюди приїжджали люди з чолобитними з усієї Русі. Дяки (державні службовці) на площі голосно зачитували накази царя. Цікавий факт, що саме звідси в російській мові з’явився всім відомий фразеологізм, згідно з яким, якщо поводяться шумно, значить, «кричать на всю Іванівську». Досить часто на Іванівській площі Московського Кремля проводилися різні тілесні покарання порушили закон засуджених.
Площа в 17-му столітті
У 17 столітті поряд з дзвіницею Івана Великого влаштували спеціальне приміщення, в якому знаходилися площинні подьячие. У них кожен бажаючий мав можливість скласти за невелику плату чолобитну або оформити документ, який володів дійсної юридичної силою. Починаючи з середини 17 століття склався особливий архітектурний вигляд Іванівській площі, надалі, однак, втрачений безповоротно.
Головним архітектурним спорудою на площі, як і раніше, була дзвіниця Івана Великого. Близько до неї знаходилися Філаретова і Успенська дзвіниці. Перед дзвіницями стояли мініатюрні церковці, присвячені мученику Христофору, а також Чернігівським чудотворцам. У південній стороні від церковних будівель перебувало довге крило приказних палат, що складалися з двох ярусів і мали форму літери «П».
