Генеральський план
Саме тут Микола Тараканов – Генерал з великої літери – запропонував конкретний план. Він чудово усвідомлював, що не можна давати солдатам перебувати на збиранні більш 3 – 4 хвилин, інакше вони ризикують отримати смертельні дози радіації. І свого плану він слідував беззаперечно, так як жоден з його підлеглих не провів там більше відведеного часу, за винятком Чебана, Свиридова і Макарова. Ці троє піднімалися на дах четвертого енергоблоку ЧАЕС тричі, але всі вони і донині живі.
Спочатку передбачалося, що генерал Тарганів по прибутті в Чорнобиль керуватиме операцією з командного пункту, розташованого в 15 кілометрах від місця робіт. Проте він знаходив це нерозумним, адже на такій відстані неможливо контролювати настільки важливі і тонкі роботи. У підсумку йому облаштували пункт поблизу ЧАЕС. Згодом це рішення сильно відбилося на його здоров’ї.
Солдати виключно тепло відгукувалися про свого командира, адже він був поруч з ними, теж бився з радіацією.
Через деякий час постало питання про присвоєння генералу Тараканову звання Героя СРСР. Однак у силу напружених відносин з вищестоящими особами Микола Дмитрович так і не отримав цю нагороду. Сам він не засмучується з цього приводу, але все ж визнає, що відчуває деяку образу.
