Прообраз лізингу в інституціях Юстиніана
Роблячи спробу проведення аналізу витоків такого правового явища, як лізинг, дослідники приходять до висновку, що його класичний прообраз потрібно шукати в римському праві. Саме воно заклало основу розвитку правових систем Європи, подарувавши світові вічні істини правової мудрості.
Як вважає О. В. Кабатова, є автором глибоких досліджень, які присвячені проблемам лізингових відносин, у їх витоків могли перебувати інститути речового та зобов’язального права, відображені в «Інституціях» Юстиніана.
Ці інститути містять в собі ідею, розглядає володіння річчю без встановлення права власності на неї. По-перше, мається на увазі узуфрукт, що представляє собою одну з різновидів особистого сервітуту. По-друге, мова йде про договір найму речей.
Зобов’язальне право
Як визначають зобов’язання «Інституцій» Юстиніана? Там вони розглядаються як правові зв’язки, які пов’язують людину необхідністю виконання чого-небудь у відповідність з правом держави.
Підстави виникнення зобов’язань Юстиніана поділяються на чотири джерела. Мова йде про:
Під змістом зобов’язань розумілись дії боржників. В «Інституціях» говорилося про:
- передачу речей;
- сплати грошей;
- надання послуг;
- виробництві робіт.
Іншими словами, тут застосовується формула: dare, facere, praestare, що значить «дати, зробити, надати».
Виділялися зобов’язання, які користувалися позовним захистом, а також натуральні зобов’язання. У першому випадку при невиконанні зобов’язань кредитор міг домагатися здійснення своїх прав у примусовому порядку. Однак другий вид не був зовсім позбавлений правового ефекту. Те, що вже було сплачено за таким зобов’язанням, не підлягають витребуванню як повинно сплачене.
