Багатоступінчастий підхід до вирішення проблеми
Навіть у невеликих побутових системах опалення обмежитися застосуванням одного з перерахованих вище способів не завжди можливо, якщо стоїть чітке завдання стабільного воздухоотвода. Тому фахівці радять продумати комплексну модель видалення повітря з системи опалення з декількома точками стравлювання. Наприклад, автоматичний повітровідвідник рекомендується встановлювати на котлі, крани Маєвського – в конструкції радіаторів, ручні повітропроводи добре себе проявляють у колекторних системах, а для магістральних мереж і стояків підійдуть сепаратори з фільтрами.
Висновок
Завдання усунення повітряних мас з опалювального трубопроводу цілком вирішувана, проте добитися хорошого результату без негативних факторів вдасться лише при ретельному аналізі технічної сторони питання. Дуже багато що в цій справі залежить і від характеристик конкретного пристрою теплопостачання. Якщо ми постійно спускаємо повітря з системи опалення з неправильно організованою схемою розподілу контурів, то через деякий час можна буде очікувати аварії в мережі навіть за умови роботи якісного воздухоотвода. Наприклад, надмірний ухил в трубопроводі може створити природні умови для постійного скупчення пробки за короткий проміжок часу. Можна забезпечити такий ділянка автоматичним відводом повітря, але причина проблеми так і залишиться не вирішеною, а регулярна циркуляція повітря за цей час спровокує незворотні корозійні процеси.
