Джерела
Хоча хімічний елемент ітрій був виявлений в Скандинавії, його набагато більше в інших країнах. Китай, Росія, Індія, Малайзія, Австралія є провідними його виробниками. У квітні 2018 року вчені виявили величезне родовище рідкоземельних металів, у тому числі ітрію, на невеликому японському острові під назвою Минамитори.
Його можна знайти серед більшості рідкоземельних мінералів, але він ніколи не був виявлений в земній корі в якості автономного елементу. Людське тіло також містить цей елемент в малюсіньких кількостях, зазвичай він сконцентрований в печінці, нирках і кістках.
Використання
До епохи телевізорів з плоским екраном у них були великі електронно-променеві трубки, які проектували зображення на екран. Оксид ітрію, легований елементом европием, забезпечував червоний колір.
Його також додають до оксиду цирконію (діоксид цирконію), щоб отримати сплав, який стабілізує кристалічну структуру останнього, яка зазвичай змінюється під впливом температури.
Синтетичні гранати, виготовлені з ітрій-алюмінієвого композиту, у великих кількостях продавалися в 1970-х роках, але в кінцевому підсумку вони поступилися місцем цирконію. У наші дні їх використовують в якості кристалів, які посилюють світло в промислових лазерах. Крім того, їх застосовують для мікрохвильових фільтрів, а також у радіолокації і техніці зв’язку.
Хімічний елемент ітрій широко використовується для виробництва люмінофорів. Вони знайшли застосування в стільникових телефонах і екранах великих розмірів, а також флуоресцентних лампах (лінійних і компактних).
Радіоактивний ізотоп ітрій-90 використовується у променевої терапії для лікування раку.
