“Демократичні ідеали та реальність”
Подібні ідеї Маккиндер розвивав і в своїх більш пізніх роботах. В 1919 році вийшла його стаття “Демократичні ідеали та реальність”. У ній, а також в роботах його послідовників кордону Хартленду зазнавали певних змін.
Так, у статті 1919 року він включив в “вісь історії” басейни Балтійського і Чорного морів. Також Х. Маккиндер в теорії Хартленду зазначав, що дана територія оточена труднопреодолімимі просторами з усіх боків, за винятком Заходу. Тільки в цій частині є можливість для взаємодії. Тому Східна Європа з цієї точки зору набувала особливої значущості у зовнішній політиці.
За прогнозом Маккіндера, саме на цій території повинно було розпочатися співпраця між морськими державами і Хартлендом або великі конфлікти.
Хто керує світом?
Саме в цій статті, говорячи про Хартленд, геополітиці, він сформулював свою знамениту максиму: хто контролює Східну Європу, той і керує Хартлендом. А хто керує Хартлендом, той опиняється на чолі Світового острова, під яким він розумів території Африки і Євразії. Нарешті, той, хто контролює Світовий острів, керує світом. Визначаючи, хто панує в Хартленд, автор формули мав на увазі, що ці ж сили і стають одними з найвпливовіших у світі.
З часом Хартленд перестав йому представлятися самостійною політичною силою, а тільки підсилювачем потужності держави, яка контролює всю Східну Європу. Варто зазначити, що ця формула стала наслідком невизначеного політичного статусу даної території з-за Громадянської війни, яка в той час тривала на території Росії. Також свій вплив чинила тільки що закінчилася Перша Світова війна. Наслідком стало створення природного бар’єру зі слов’янських країн у Східній Європі. Це повинно було запобігти об’єднання східного і стратегічного Хартлендов, тобто Росії та Німеччини.
