Королівські сини та їх значущість для історії
Першим на зміну Генріху прийшов Франциск Другий. Оскільки до цього моменту громадянська війна у Франції вже набрала обертів, він не міг залишатися байдужим. Так склалося, що правитель знаходився майже під повним контролем де Гизов. Герцоги цієї гілки були відомі своїм затятим католицизмом. Якщо в 1559-му видали едикт, що вимагає убити кожного єретика в державі, то при влади нового монарха вирішили впровадити додаткові заходи. Якщо якийсь будинок підозрювали як місце зібрання протестантів, його руйнували. Людини, який брав участь у забороненому заході, стратили.
На зміну цьому королю прийшов Карл Дев’ятий. В період його влади реальне управління державою було довірено матері. Саме ця частина французької історії – офіційний початок військових дій. При цьому правителя трапилася увійшла у всі французькі аннали Варфоломіївська ніч.
Пізніше до влади прийшов Генріх Третій. Його правління почалося в 1574-м. Перший час новий правитель бажав досягти миру між конфліктуючими віруючими, але ніякого особливого успіху не добився, більш того, події стали розвиватися по ще більш жорстокому сценарієм.
Останнім періодом громадянської війни стало час при правлінні Генріха Четвертого. Він узяв жінку Маргарита Валуа – ту саму жінку, якій у майбутньому присвятить свою книгу Дюма. З 1572-го наваррський король, з 1589 – французький, цей державний діяч дав початок новій династії і закінчив громадянські зіткнення з причини релігійних переконань. В історію увійшов як правитель, при якому підписали Нантський едикт.
