Устами письменників
Гревскую площа часто згадували письменники у своїх творах. Віктор Гюго описував її як похмуре, наводячи жах, місце. Саме тут стратили його Есмеральду з книги “Собор Паризької Богоматері”. У романі “Останній день засудженого до смерті” вона так само часто згадується.
Дюма описував площа в книзі “Віконт де Бражелон” і “Дві Діани”. Тут же спалили на вогнищі, як чаклуна, Жоффрея де Пейрака з культової книги “Анжеліка” А. і С. Голон.
Події на площі
Мабуть, головне, чим прославилася Готель де Вілль – це страти. На Гревській площі було все. Четвертування, тортури, колесування, шибениця, обезглавлення, спалення на багатті і багато іншого.
Кожна страта супроводжувалася виттям і улюлюканням збудженого натовпу. Ці криваві видовища тривали понад 5 століть. У ратуші перебувала “королівська ложа”, звідки спостерігали за стратою королі і їх свита.
До речі, для дворян покарання було менш жахливим і швидким, ніж для простолюдинів. Якщо перше, залежно від тяжкості, швидко позбавляли голови, то другі піддавалися більш довгим тортурам.
Спалювали єретиків на вогнищах. Як власне і книги. Так, у 1244 році на площу привезли 24 вози з сувоями Талмуда, які зібрали з усієї Франції. Їх спалили при величезній кількості людей.
Особлива кара чекала і цареубийц. В історії зазначено, що навіть труп стратили. Це був горезвісний Жак Клеман, який убив Генріха III. Шляхом обману він проник до короля і заколов його отруєним кинджалом. Стражники встигли схопити і вбити його. Але на наступний день його мертве тіло привезли на площу, де четвертували і спалили.
В 1792 році на Гревській площі з’явилася гільйотина. І першою її жертвою став злодій Жак Пеллетьер. А вже на початку наступного року, в кінці січня був страчений і сам Людовик XVI. Під вигуки “Хай живе революція” кат Сансон підняв відрубану голову монарха над натовпом. Всього він провів 2918 страт, після чого пішов у відставку і помер спокійно у віці 67 років.
Чимало представників королівської династії було гильотинировано. Тієї ж долі зазнали і багато революціонери. Бувало, що в епоху терору стратили понад 60 осіб за день. Останній раз лезо гільйотини відрубало голову Хаміду Джандуби у вересні 1977 року. У 1981 році вона припинила своє призначення і вирушила прямиков в музей.
Примітно, що, крім страшних страт, на площі проводилися і масові гуляння. Одним з таких свят-день святого Іоанна. Так у центрі площі встановлювався високий стовп, який прикрашали гірляндами. А на самий верх вішали мішок, в якому від страху металися дюжина живих кошенят або лисиця. А навколо стовпа клали дрова для великого багаття, першим який повинен був підпалити сам король.
