“Гран Торіно”: відгуки глядачів, короткий зміст, акторський склад, рецензії критиків

Враження критиків і глядачів

Відгуки про фільм “Гран Торіно” були переважно позитивними. Американські критики і оглядачі дивувалися, наскільки переконливо виглядав у ролі головного героя гостросюжетного бойовика 78-річний Клінт Іствуд. У багатьох рецензіях на фільм “Гран Торіно” його називали реквієм по індустріальному кладовища, яке в даний час перетворився колись могутній промисловий центр Детройт. Особливо відзначалася монументальність образу, який створив на екрані Іствуд. Його обличчя порівнювали з окаменевшим деревом, знаходячи схожість в його образі з брудним Гаррі, що опинилися в здичавілому сучасному світі.

У рецензіях на “Гран Торіно” критики нерідко відзначали, що фільм підкорює своєю дивовижною простотою. Це підкуповувало глядачів у кінотеатрах. У відгуках про фільм “Гран Торіно” вони підкреслювали, що картині вдавалося зачепити їх тонкі душевні струни, нагадати про людських інстинктах. Багато бачили основний посил у важливості ставати більш відкритими, душевними, особливо по відношенню до представників інших національностей. Частина глядачів зацікавив досвід старого чоловіка, який Іствуду вдалося передати, продемонструвавши унікальне акторська майстерність і талант. Його гра заслужила самих захоплених відгуків. У фільмі “Гран Торіно” 2008 року багато впізнали його і як геніального актора, і як блискучого режисера. Виявилося, що можна із захопленням спостерігати за буденними на перший погляд речами: як людина ходить, упускає якісь слова, п’є пиво, спілкується з людьми, тримає інструменти.

Деякі вітчизняні кінокритики у відгуках про “Гран Торіно” порівняли його з драмою Станіслава Говорухіна “Ворошиловський стрілок”. При цьому зазначалося, що герой вітчизняної драми, за задумом режисера, здійснює індивідуальну помста, причому з безпечного для себе відстані і через оптичний приціл. Американський герой нашого часу приносить себе в жертву, щоб надати можливість представникам правопорядку вершити закон.

У відгуках про “Гран Торіно” 2008 року підкреслювалося, що Іствуд, як і в багатьох своїх останніх фільмах, протиставляє цинічної системи тотального колективного розкладання звичайного американського обивателя. Причому результат цього протистояння успішним, хоч і несе значні особисті втрати, аж до втрати власного життя, як у цій роботі.