Відгуки про “Колискової” Чака Паланіка повинні зацікавити всіх шанувальників таланту цього автора. Цей роман був вперше опублікований в 2002 році, ставши з тих пір одним з найвідоміших його творів. У цій статті буде описано короткий зміст книги, персонажі, наведені рецензії критиків і відгуки читачів.
Сюжет
Відгуки про “Колискової” Чака Паланіка зустрічаються самі різні. Як правило, шанувальники творчості цього автора захоплені книгою. При цьому у нього вистачає і супротивників, які не упускають випадку її покритикувати.
Короткий зміст “Колискової” Чака Паланіка дозволить вам швидко пригадати основні деталі цього твору. Оповідання починається знайомством з головним героєм. Це журналіст Карл Стрейтор. В центрі його уваги виявляється синдром раптової смерті немовлят, який він починає досліджувати. Цікаво, що це реально існуюча медична проблема, коли відбувається раптова смерть за всіма ознаками здорового новонародженого від зупинки дихання. Це відбувається у віці до одного року. При цьому розтин не дозволяє точно встановити причину загибелі. Іноді навіть медики називають цей синдром “смертю в колисці”, так як попередньо їй не передують ніякі симптоми, а загибель часто наздоганяє людини уві сні.
Відомі випадки, коли через синдром раптової дитячої смерті видавали вбивства батьками своїх дітей, коли це відбувалося навмисно або ненавмисно. Злочинці видавали ця подія за смерть з невідомих причин, а лікарі ставили помилковий діагноз СВДС. В Америці були резонансні випадки, коли за цей синдром вдавалося видавати до п’яти вбивств власних дітей. В даний час підозрілою вважається друга смерть від СВДС в одній родині, третій випадок визнають неймовірним.
Таємниця малюкової смерті
Стрейтора в роман Чака Паланіка “Колискова” цікавить раптова загибель дітей у власних ліжках або навіть на руках у батьків без будь-яких видимих на те причин. Репортеру вдається з’ясувати, що всі вони гинуть після того, як їм читають старовинну африканську колискову зі збірки під назвою “Вірші і потішки з усього світу”.
Самі африканці читали ці вірші своїм дітям, коли їх плем’я переростало межі свого місця проживання, також їх виголошували над пораненими воїнами і безнадійно хворими, щоб ті йшли з життя швидко і без мук. Виявляється, що пісня ефективна досі. Від неї помирають звичайні перехожі, які заважають репортеру йти по вулиці, його редактор, сусід зверху, який постійно шумів.
Хитромудрий ріелтор
Другим головним героєм книги “Колискова” Паланіка є ріелтор Елен Гувер Бойль, яка також в курсі існування цього заклинання і вже неодноразово їм користувалася, переслідуючи власні цілі і мотиви.
При більш близькому знайомстві з жінкою у неї виявляється наявність великої кількості дивовижних дивацтв. Цим вона нагадує практично всіх практичних і водночас жахливих героїв Паланіка. Наприклад, Бойль спеціалізується на продажі будинків, в яких живуть приведення або примари. Вона навіть набуває ексклюзивне право на вчинення правочинів з ними. З’ясовується, що це вкрай вигідна справа, так як господарі таких будівель змінюються кожні кілька місяців.
До того ж Бойль постійно відвідує магазини, в яких продається старовинна меблі, відкручуючи у них будь-які металеві і блискучі частини, наприклад, ручки. Ними вона з захватом дряпає лаковані поверхні. У результаті їй вдається купувати меблі за значно нижчою ціною, не враховуючи її вік і цінність. Потім вона її відтворює, з’єднуючи з утраченими частинами.
Поліцейський лікар
Розповідаючи короткий зміст “Колискової” Чака Паланіка, потрібно обов’язково згадати про поліцейського лікаря Нэше. Він знайомий репортера, якому вдається роздобути примірник тієї самої книги з таємничим заклинанням з бібліотеки Конгресу. З його допомогою йому вдається домогтися збоченій близькості з привабливими манекенницями. Всі герої “Колискової” Паланіка відрізняються тим, що використовують цей потужний і стародавній текст у своїх меркантильних цілях, на відміну від того, як ним користувалися африканські племена. Ті його читали лише у виняткових випадках, коли дійсно потрібно полегшити долю людини.
Якщо ви колись читали “Колискову” Чака Паланіка, короткий зміст допоможе оперативно відновити в пам’яті розв’язку цього унікального твору автора. Бойль разом зі Стрейтором, секретаркою Елен Мона, яка захоплюється магією, і її хлопцем на прізвисько Устриця, захопленим захистом навколишнього середовища, відправляються знищити збережені екземпляри цих африканських “Потішок”.
Кінцевою метою для них стає вихід на головну книгу, звідки спочатку і була списана колискова. Вона називається “Гримуар”. Причому у кожного в книзі “Колискова” Чака Паланіка своя мета. Стрейтор планує її знищити, Бойль з її допомогою збирається приректи всемогутність і воскресити свого сина, який колись був убитий цієї самої колискової. Устриця і Мона замислили перетворитися в нових Адама і Єву, які влаштуються на сучасній грішній землі.
У фіналі “Колискової” Чака Паланіка, використавши заклинання для контролю над чужим тілом, яке було виявлено в “Гримуаре”, Устриці вдається заволодіти Елен, якої він завдає травми, несумісні з життям. Стрейтор читає над нею ту саму колискову, щоб позбавити її від страждань. Коли вона помирає, її розум переселяється в поліцейського, ірландця за національністю, з допомогою спеціального заклинання.
Примітно, що паралельно з основним сюжетом розвивається ще одна лінія, в якій описуються події, що відбуваються вже після закінчення основної оповіді. В ній Стрейтор разом з поліцейським-ірландцем, якого називають Сержантом, ведуть переслідування Устриці і Мони, які користуються магією в своїх цілях.
Рецензії критиків
В цілому, критики позитивно оцінили черговий роман Паланіка “Колискова”. Багато з них зазначали, що головним у цьому творі стало поняття “уяви”. Фактичним змістом цього твору стали сварки між чотирма персонажами, а не історія, написана відомим письменником. Створюється враження, що “Колискова” стала своєрідним внутрішнім переосмисленням. Якщо уявити собі послідовність думок, в якій розмірковував про себе Карл, вони були б кроком до епічного твору.
Містику він розглядав через призму естетики смерті, яка перетворювалася в контексті реального життя. Це формувало культ неясностей і невизначеності, пропусків і помилок. При виникненні таких явищ виникає перетворення дійсності. При цьому сам автор явно вказує на що відбувається деформацію. На це вказує цитата з “Колискової” Чака Паланіка.
Магія є звернення необхідної енергії на досягнення природничих зрушень.
При цьому певні ідеали і цінності змушують Паланіка задаватися питанням, для чого вбивають людей, не для того, щоб рятувати життя. Те ж стосується і книг, які спалили через колискової.
Професійними критиками було відзначено, що частий і популярний прийом, який автор постійно використовує в романі, це самоцитування. За рахунок цього багаторівнева композиція тексту твору створюється за допомогою сюжетних і стилістичних повторів, фраз, постійно звучать рефреном, своєрідних “переклички”. Буквально в кожній главі автор надає читачеві різні оголошення з газет, які сформульовані на диво однаково. Ось одне з них:
Якщо ваша собака, куплена на зазначеній фермі, опинилася хвора на сказ, телефонуйте і об’єднуйтеся з іншими такими ж постраждалими, щоб подати колективний позов до суду.
Важливо, що подібні повтори не роблять твір примітивним, а служать сигналом, що вказує на те, що найближчим часом після цього послідує важливе повідомлення, яке буде мати певне значення для ключових героїв. Багаторівневість тексту проявляється і в тому, що навіть у повній версії “Колискової” Чака Паланіка жодного разу не описується сцена або безпосередній процес вбивства. Головний герой вимовляє тільки, що баюльная пісня звучить у нього в голові, а після чує в трубці повну тишу.
Відгуки
У відгуках на “Колискову” Чака Паланіка читачі при цьому залишають переважно суперечливі думки. Звичайно, книги цього автора часто вражають уяву, змушуючи багатьох просто сторопіти. У цьому ряду даний роман виглядає якимось винятком.
При цьому читачі у відгуках про книгу “Колискова” Чака Паланіка визнають, що це дуже непростий роман, в якому спочатку лякає така велика кількість смертей, особливо коли жертвами стають невинні немовлята. Особливо вражає легкість, з якою герої починають вирішувати, кому жити, а кому вмирати, коли в їх руках опиняється це смертоносну зброю у вигляді невинною лише на перший погляд колискової.
Порівнюючи “Колискову” з найвідомішим романом автора (“Бійцівським клубом”) частина читачів відзначали, що це твір набагато слабкіше, навіть нагадує звичайний дамський роман. Саме оповідання менш жорстоке, але при цьому більш витончене, іронічне і оригінальне. Бездоганне виконання і оригінальний сюжет наочно демонструють недосконалість оточуючого нас світу, а також людство, яке зайнято тим, що сама себе губить.
Негатив
При цьому вдається зустріти досить багато негативних відгуків про “Колискової” Чака Паланіка. Читачі скаржаться, що роман сприймається дуже важко, пробиратися через витіюватий авторський склад виявляється дуже непросто. Доводиться навіть змушувати себе дочитувати, незважаючи на те, що твір захоплює.
Деяким стало відверто неприємно дивитися на світ очима Паланіка, так як те, яким бачить його автор доводить, що навколишня дійсність потворна до самої своєї суті. Судячи з відгуків про книгу “Колискова”, багатьом це вкрай важко усвідомлювати.
Про автора
Чак Паланік народився в американському штаті Вашингтон в 1962 році. Коли йому було 14 років, батьки розлучилися. З-за постійних сімейних сварок і скандалів йому постійно доводилося залишатися з бабусями і дідусями на їх ранчо, де вони розводили худобу.
У 1986 році Паланік став випускником факультету журналістики університету Орегона. Незабаром після цього він переїхав до Портленд, де почав писати репортажі для місцевої газети. Потім деякий час працював на посаді механіка по дизелів у найбільшої в Америці компанії, що займається виробництвом вантажівок і тягачів – Freightliner. Паралельно він писав навчальні посібники, в яких розповідав, як ремонтувати вантажівки, продовжував займатися журналістикою. У 1988 році він несподівано для багатьох залишив цю професію після відвідування семінару компанії, яка пропонувала програми особистісного розвитку.
Примітно, що майбутній письменник постійно прагнув до того, щоб його життя стала чимось більшим, ніж просто роботою. Для досягнення цієї мети він працював волонтером в хоспісі і притулку для бездомних, привозив невиліковно хворих пацієнтів на зустрічі в групи підтримки, де вони зустрічали людей з подібними проблемами. Ця його робота знайшла відображення у найвідомішому романі “Бійцівський клуб”, де головні герої відвідують подібні зустрічі, щоб отримати емоційну розрядку.
Унікальний стиль
У літературному світі Паланіка цінують за його унікальний авторський стиль. Загальні риси і стиль критики відзначали в усіх його творах, які передували “Колискової”. У них головними героями ставали персонажі, яких з тієї або іншої причини відкидало суспільство і не брало. В результаті, часто це закінчувалося проявом сильної агресії, спрямованої на самознищення.
Сам Паланік такий стиль називав “трансгрессивной прозою”. До того ж у всіх творах автор зачіпає проблеми, важливі для сучасного йому суспільства. Своє ставлення до такого підходу він змінив після подій у США 11 вересня 2001 року, коли навколо цієї теми стало з’являтися багато суперечок і обговорень. Після цього Паланік став більш тонко підходити до тем, які наважувався підняти.
Починаючи з роману “Колискова”, корінними чином змінюється його стиль. З цих пір його твори стають схожими на сатиричні історії жахів. Часто в книгах Паланіка оповідання починається з кінця за хронологією, коли герой починає згадувати події, що відбувалися раніше. У “Колисковій” особливо помітно, як автор починає використовувати відразу кілька різновидів подачі сюжету. Це лінійне, саме звичайне оповідання, яке переплітається з розповіддю, який починається з хронологічного кінця.
В самому кінці його романів часто відбуваються суттєві відхилення від основного сюжету, які тим чи іншим чином пов’язані з хронологічним фіналом.
Критика
Багато хто активно критикують Паланіка, називаючи його “шоковим письменником”. Це визначення часто використовують, характеризуючи його стиль, так як багато зображувані ним ситуації дуже незвичайні. При цьому ставитися до них багато в чому доводиться з гумором із-за того, як поводяться герої.
У багатьох професійних літературознавців часто виникають обґрунтовані сумніви через доречності так званих публіцистичних ставок в його творах. Сам Паланік стверджує, що вважає таку форму максимально зручною для сприйняття читачем, до того ж вона передбачає піднести вигадану історію в такій формі, ніби вона сталася насправді. Нарешті, все це дозволяє експериментувати зі структурою самого твору, істотно скорочуючи його, розміщуючи поруч абсолютно несумісні на перший погляд речі.
Паланіка часто звинувачують у схильності до нігілізму, хоча сам він запевняє, що є невикорінним романтиком. Нарешті, рецензенти вважають, що уявні світи, які він створює, мало схожі на ті, в яких живе переважна більшість його читачів. Світ Паланіка максимально похмурий, витончений і шокуючий.
В його нездоровому інтересі до патологій багато бачать звичайне нерозуміння норми. До того ж про патології писати значно простіше, описати цікаво обивателя з усіма його повсякденними механізмами неймовірно складніше.
Підводячи своєрідний підсумок, більшість критиків запевняє, що романи Паланіка розраховані, в першу чергу, на нове покоління. Батьків ці твори можуть шокувати, людям зі слабкими нервами їх взагалі читати не рекомендується. Також погано вони впливають на тих, хто занадто близько до серця сприймає події, що відбуваються з героями твору, так як ці події надто жорсткі і їдкі, а часто і просто обурливі. Оглядачів також дивує, з якою серйозністю Паланік описує речі, які неймовірно складно уявити собі в сучасному суспільстві. Роман “Колискова” в цьому відношенні не виключення.
