Генеративна розмноження рослин: особливості та біологічна роль

Формування насіння у квіткових рослин

Наступний етап генеративного розмноження – запліднення. Це злиття статевих клітин. Потрапляючи на рильце маточки, два спермія з пыльцевого зерна проникають в зародковий мішок. Кожен з них зливається з двома різними клітинами. Один спермій з’єднується з яйцеклітиною. В результаті цього утворюється зигота, з якої розвивається зародок. Інший спермій з’єднується з центральною клітиною. Вони дають почав ендосперму – запасного живильного речовини.

Суть цього процесу в 1898 році відкрив радянський вчений Сергій Навашин. Оскільки в заплідненні беруть участь два спермія, вчений назвав його подвійним.

Будова насінини

В результаті запилення і запліднення утворюється ще один генеративний орган розмноження – насіння. У ньому міститься зародок, захищене шкіркою, і запас поживних речовин. Завдяки такій будові насіння може довгий час переживати несприятливі умови.

Бувають випадки, коли ще під час дозрівання поживні речовини повністю витрачаються. Тоді формується насіння без ендосперму. У таких рослин необхідні речовини відкладаються в перших зародкових листках – сім’ядолях.

У більшості видів насіння не проростає навіть за наявності сприятливих умов. Це означає, що вони знаходяться в періоді спокою. Він може тривати від кількох тижнів до кількох років.

Для проростання насіння необхідні певні умови. Це достатня вологість, наявність повітря і світла, визначені показники температури.