Створення Великої армії
Під цим поняттям на початковому етапі не варто розуміти всі збройні сили Франції. Це була її частина, яка спочатку являла собою 7 армійських корпусів, кожен з яких входили від 2 до 4 піхотних дивізій, бригада легкої кавалерії, артилерія у складі 35-40 знарядь, а так само підрозділу саперів і обози. Вона являла собою мобільний одиницю, яка цілком могла вести бойові дії окремо від основної армії.
Командувачем корпусу міг бути воєначальник у ранзі маршала або бригадного генерала. Наполеон і сам носив цей титул в 1796 році. Чисельність корпусу могла варіюватися від 20 до 70 тисяч, але структура дотримувалася строго – це піхотні і кавалерійські частини, артилерія, обоз постачання. Система застосування армійських корпусів робила армію мобільного, легко керованою, такої, яка могла виступати широким фронтом проти ворога. Це було певного виду нововведення у військовому мистецтві. У створенні нового типу армії брали активну участь соратники – маршали і генерали Наполеона.
Велика роль відводилася резервів. До складу кавалерійського входили дві дивізії кірасир, з підтримкою 24 чотирьох артилерійських знарядь. Чисельність їх дорівнювала 22 тисячам. Був сформований окремий артилерійський резерв, склад якого становив майже чверть усієї артилерії армії, у нього увійшли здебільшого 12-фунтові гармати. В імператорський гвардійський резерв увійшли загони елітних гренадер, яких відбирали в діючих частинах. Це не було якимось нововведенням, так як артилерійські резерви генерал революції Наполеон почав створювати ще в 1796 році.
