Особливості представленої дефініції
Основи сучасної функціональної стилістики були розроблені багатьма лінгвістами, науковими діячами. При цьому сучасне поняття представленої дефініції слід розглядати з деякими уточненнями.
Принциповим положенням є факт, що функціональні стилі розуміються як симбіоз суспільної свідомості. Їх не можна розглядати як результат мовленнєвої діяльності окремої людини, але як суспільне явище. Це результат колективної свідомості. Кожен його представник усвідомлює такі особливості мови, завдяки чому створюється певний функціональний стиль. Він застосовується для досягнення визначених цілей у спілкуванні. Кожен член мовної групи розуміє і краще сприймає таку інформацію.
При цьому стиль виробляється не як випадкова сума елементів мови. Це чітко організована, що склалася соціально та історично система елементів мови. Вони вживаються в певному контексті, що позначено функціональним застосуванням. Тексти, які створюються в межах одного стилю, мають певне призначення. Вони дозволяють досягти цілей соціального спілкування. Наприклад, з їх допомогою виражають політичні ідеї або формують думку громадськості. За допомогою відповідного стилю передається наукова інформація і т. д.
Стиль також слід розуміти як комплекс типових ознак. У кожного різновиду є певний набір власних лексико-фразеологічних структур, морфологічних, синтаксичних специфікацій, варіантів вимови. Наприклад, в деяких різновидах ділового стилю (в документації військового типу) найменування географічних об’єктів пишуть у називному відмінку, а в наукових текстах застосовуються глагольно-називні поєднання.
Сучасна стилістика та функціональні стилі визначаються не тільки набором специфічних мовних засобів, але і прийомами поєднання елементів мови. Одні й ті ж мовні одиниці визначаються в певних контекстах. На перший план висуваються різні сторони семантики. Їх виразні можливості різні. Використання одних і тих же категорій, їх співвідношення з іншими елементами мови по-різному.
