Історія походження
Фонтан – це слово, що відбулося від латинського fontana, що перекладається як «джерело», «джерело», «ключ». Він може бути природних чи створених людиною. З фонтану під дією тиску виривається струмінь води вгору або в сторони.
Вперше вони з’явилися в Месопотамії та Стародавньому Єгипті, де, як відомо, жаркий і сухий клімат. Про це свідчать збережені малюнки на надгробках і стінах деяких будівель. Спочатку фонтани використовували для поливу декоративних рослин та інших вирощуваних культур. Заможні жителі Давнього Єгипту зводили ці споруди посеред фруктового саду або залу, де вони розміщувалися у формі прямокутного, квадратного або круглого ставу.
Такі ж фонтани будувалися в Персії та Месопотамії, державах, які були відомі своїми чудовими садами. На Сході – в Китаї і Японії – їм надавали величезне значення при створенні садів, дотримуючись вчення феншуй. У Середньовіччі вони почали з’являтися і в Європі, проте, до них ставилися як до дивину. І тільки в епоху Відродження їх стали сприймати як частину архітектурного міського ансамблю.
