Справа “Зидел ст. Зидел”
Відповідна риторика була особливо помітна у справі “Зидел ст. Зидел”. Суд вказав, що обов’язком є відновлення порушеного права, а не примирення відповідних ділових інтересів. Тому якщо не зафіксований обман, несумлінність, порушення фідуціарних обов’язків та інші незаконні діяння, то це означає, що відсутні причини для звернення в суд.
Після цього суди почали вимагати від акціонера – міноритарія доказів того, що мажоритарій порушив права не один, а кілька разів. В результаті цього став розвиватися делікт з витіснення.
Витіснення
Ця теорія викладена в деталях у справі “Сугерман ст. Сугерман”. Суд зробив висновок про те, міноритарію обов’язково потрібно було довести факт застосування мажоритаріїв декількох механізмів, внаслідок чого міноритарій був відсторонений від розподілу прибутку у вигляді дивідендів або зарплати. Таким чином, слід було показати, що пропозиція про продаж пакета акцій за зниженою вартістю було кульмінацією витиснення міноритарного акціонера. Відповідні дії повинні були бути збитковими для міноритарія, порушення мажоритарія – носити навмисний характер, а позбавлення доходу – навмисний.
Виходить, якщо раніше суди ставилися до категорій винності і порушення закону байдуже, то до цього етапу вони стали допускати можливість дій фідуціарного керуючого у власних інтересах. Причому подібні дії більше не носили протизаконного характеру.
