Розвиток кар’єри
У квітні 1995 р. Елеонора Валентинівна за призначенням Держдуми почала працювати в Рахунковій палаті РФ аудитором з контролю банківської системи і державного боргу. У лютому 2001 р. її звільнили з посади і призначили заступником гендиректора ЮНЕСКО.
Одержавши це місце, Митрофанова поїхала у Францію, де працював до травня 2003 р., поки їй не запропонували посаду першого заступника міністра закордонних справ РФ. Це було воістину історична подія, оскільки вперше в дипломатії нашої країни заступником міністра стала жінка.
На новій посаді Елеонора Валентинівна займалася забезпечення прав російських громадян за кордоном, у її віданні була діяльність Росзарубіжцентру та Управління з питань співвітчизників.
2004-2008 роки
У серпні 2004 року Митрофанову призначили головою Росзарубіжцентру при МЗС Росії. На цій посаді вона декларувала суспільно-політичний простір держав Балтії та СНД, ініціювала проведення аналітичних досліджень для отримання статистичних даних та актуальної інформації про російських діаспорах. За той час, поки Елеонора Валентинівна керувала Росзарубежцентром, за кордоном було відкрито п’ятнадцять його представництв. В кінці 2008 року її зняли з посади, оскільки організація була скасована, а її функції передані Росспівробітництво.
Елеонора Митрофанова знову вирушила до Парижа для роботи в якості постійного російського представника при ЮНЕСКО.
