Мимовільна пам’ять
Визначити даний вид пам’яті можна як запам’ятовування, відтворення інформації, при якому відсутня конкретна мета щось запам’ятати. Просто деякі ситуації, слова, події врізаються в нашу пам’ять абсолютно мимоволі. Було проведено безліч експериментів, внаслідок яких вивчалися довільний і мимовільний процеси запам’ятовування. У приклад можна привести наступний випадок, коли вчені, які проводили дослідження, несподівано для випробовуваних попросили пригадати абсолютно все, що їм запам’яталося по дорозі з дому на роботу. В ході дослідження склалися наступні висновки: люди найчастіше запам’ятовували те, що робили, а не те, про що міркували, також думали про те, що сприяло досягненню мети або, навпаки, згадували дивні і нетипові події.
Експерименти
Автор дослідження П. І. Зінченко у своєму експерименті аналізував продуктивність мимовільної пам’яті відносно однієї і тієї ж інформації в залежності від мотиву, цілі діяльності і так далі. Результат експерименту був наступним: та інформація, яка пов’язана з метою, запам’ятовується швидше і якісніше, ніж інформація, яка спрямована на умови досягнення цієї мети. Найгірше запам’ятовуються людиною фонові подразники. Ще одна важлива робота вченого стосувалася особливості роботи пам’яті в залежності від активності та змістовності конкретної розумової діяльності. Перед піддослідними стояла мета запам’ятати слова або знайти смисловий зв’язок між ними. В результаті експерименту з’ясувалося, що слова запам’ятовувалися людьми набагато краще, якщо при цьому осмысливалось їх зміст. Причому рівень запам’ятовування залежав від рівня активності осмисленні. Психологи прийшли до висновку, що мимовільне запам’ятовування прямо залежить від основної мети діяльності, в ході якої здійснювалося це запам’ятовування. Також свою важливість має мотив, намір – саме вони визначають цю діяльність.
