Депресивні регіони: перелік, різновиди, проблеми, напрями розвитку

Висновок з депресії

Депресивний регіон може знову стати благополучним при належних діях керівництва. Необхідно в управління додати антикризові механізми. Вони розробляються індивідуально з урахуванням особливостей об’єкта. На даний момент єдиного антикризового механізму управління, який би підійшов кожній області, немає.

Механізм є формою стратегії, особливим способом вибудовування відносин, при якому учасники завдяки заздалегідь відомими правилами контактують один з одним і отримують результат, який був спланований.

Антикризовий механізм передбачає, що певні заходи допоможуть виявити кризові області і зменшити ступінь їх негативного впливу на суспільство аж до повної зміни ситуації.

Примітно, що подібні механізми можуть вводитися як на федеральному, так і на регіональному рівнях. Муніципальний рівень так само задіюється в подоланні депресивності регіону.

Головна мета заходів – покращити добробут місцевості за допомогою підвищення продуктивності ресурсів у ній. Також розвивається наявний у місцевості потенціал.

На федеральному рівні відбувається своєчасне виявлення областей, які потребують подібному підвищеної уваги. На регіональному ж рівні виконується велика частина потрібних завдань. Тут розробляється і втілюється в реальність безпосередньо план дій. Контроль над виконанням завдань відбувається на цьому ж рівні.

Найважливіший інструмент в подоланні депресивних явищ в регіоні – створення комплексної програми з його розвитку. При її складанні враховують всю наявну в конкретній місцевості проблематику, здійснюють пошук шляхів її вирішення. Програма розробляється за участю регіонального і при сприянні федерального рівня. Нерідко програма буває загальною для декількох аналогічних регіонів. Але складаючи її для кількох областей, треба брати до уваги, що проблематика та особливості повинні бути схожими. Однаковими мають бути і їх можливості. Як правило, програма розробляється індивідуальна.

На даний момент такі програми вводяться в РФ. Але реалізують їх відносно не депресивних регіонів, а проблемних або володіють найвищим значенням для держави.

Влада регіонального рівня здатна впливати на негативну обстановку, займаючись стимулюванням трудових ресурсів, поліпшення інфраструктури. Характер таких заходів визначає галузева структура економіки в конкретній місцевості.

Регіональний розвиток має в першу чергу орієнтуватися на те, щоб влада сприяли зростанню спеціалізації депресивної області.

Досить ефективно вплив керівництва місцевості на розвиток людських факторів. Наприклад, у разі модернізації сфери освіти в депресивному регіоні повинна проводитися ресурсами безпосередньо даної місцевості. Підтримка федеральних властей в даному випадку повинна обмежуватися. Поліпшення інфраструктури району призводить до підвищення привабливості галузі для інвестиційного проекту.

Крім того, владі регіонального рівня необхідно позначити те, на якому рівні буде здійснюватися втручання у розвиток певних галузей економіки місцевості.

Потрібно враховувати, що в обов’язковому порядку знадобиться виробити систему показників, користуючись якою, влади будуть відслідковувати прогрес і результат їх роботи. Як правило, використовується показник продуктивності трудящих жителів. Це найважливіший показник, за яким визначається розвиток регіону. Тобто важлива не безпосередньо а місцевість, а населення, яке в ній живе.

Продуктивність праці відображає і те, наскільки ефективно реалізується антикризовий механізм в управлінні. Щоб реалізувати потенціал депресивного регіону, як правило, застосовують дворівневий антикризовий механізм. Підсумки оцінюють, розглядаючи динаміку в показнику продуктивності праці місцевого населення.

Влада федерального рівня відповідальна за те, щоб антикризова програма здійснювалася, вона виробляє контроль над процесом. Також вона координує дії компаній інфраструктури конкретної області.

Важливо враховувати, що в умовах кризових явищ, характерних для всій країні, навряд чи можливо провести повну економічну реабілітацію депресивного регіону. Необхідно використовувати не одномірні дії зразок виділення спеціальних субсидій та створення офшорних зон. На практиці дані рішення виявляються неефективними в подібних умовах.

У такому разі важливо виконувати санацію, яка надасть комплексний вплив на економічну ситуацію області. Паралельно важливо стимулювати активність у соціальній сфері, політичній.

Санація здійснюється найрізноманітнішими шляхами. Шлях санації завжди має індивідуальні особливості. Приміром, санація, яка безпосередньо усуває депресію в регіоні, полягає у формуванні особливого правового режиму ведення господарської діяльності. Це можуть бути податкові пільги, канікули. Використовується підтримка деяких форм господарювання – наприклад, сільського господарства, кооперативного і так далі. Використовується і безліч важелів впливу на місцеве населення. Це створення робочих місць, зміни у формах власності. Санація депресивного регіону, як правило, дорого коштує. У той же момент вона не приносить прибуток. Єдина вигода від неї – загальний спокій держави, підтримка невеликого кола місцевих жителів, які знаходяться в складному соціальному становищі. При найбільш сприятливих прогнозах економічний розвиток відзначається через кілька років після вжиття заходів.