Данилевський і петрашевці
Як свідчить біографія Миколи Данилевського, коротко ознайомившись із вченням Фур’є і опинившись його істинним шанувальником, Микола Якович дуже зблизився на цьому грунті з Михайлом Петрашевським. А зблизившись, став, зрозуміло, активним членом його гуртка. На зборах петрашевців, як можна дізнатися з біографії Миколи Данилевського, він частенько виступав з доповідями за вченням та ідей Фур’є, висловлював свої погляди на них (зрозуміло, позитивні).
Коли в 1849 році петрашевців заарештували, Данилевський теж опинився у списку затриманих. При цьому в Петербурзі його навіть не було: як раз в той період він прямував на наукову практику в Тульську губернію. Однак практиці не судилося відбутися – юнака заарештували і відконвоювали назад до Петербурга.
Як і багатьом іншим, йому пред’явили звинувачення в підтримці Петрашевського і членство в його революційній групі. Поки йшов суд, Данилевський сидів у камері. Сто днів знадобилося, щоб слідство прийшло до висновку: трактування Данилевським ідей Фур’є не носила революційного характеру, отже, до організації заколоту він непричетний. Його випустили з в’язниці, тим не менш наклавши заборону на проживання в Петербурзі. Так, згідно з біографії Миколи Данилевського, в його житті з’явилася Вологда.
