Продовження кар’єри, травми
Після тріумфальної перемоги Микола перемагав ще на трьох європейських чемпіонатах трьох світових першостях.
На Олімпійських іграх в Москві Микола знову вийшов на борцівський килим, прагнучи отримати чергову олімпійську нагороду. Але доля розпорядилася інакше. Вже у другій зустрічі він отримав серйозну травму, яка на цілих два роки повела його з борцівського килима.
Микола Федорович Балбошин паралельно із заняттями спортом серйозно займався вдосконаленням своїх знань. Так, у 1972 році закінчив школу тренерів, а в 1980 році Інститут фізкультури. Тренерську діяльність розпочав у 1981 році, разом з Парфьоновим готував борців товариства «Динамо».
Бойкот Олімпійських ігор та завершення кар’єри
Думок про завершення кар’єри борця у Миколи не було. У 1983 році він знову вийшов на борцівський килим і виграв Спартакіаду народів СРСР у складі команди міста Москви. У 1984 році Микола Балбошин знову став чемпіоном СРСР. Його повернули в збірну команду, яка почала готуватися до нових Олімпійських ігор.
Однак брати участь в змаганнях в американському Лос-Анджелесі не довелося: Олімпіада з боку СРСР була бойкотирована. У цьому ж році Микола завершив спортивну кар’єру.
Микола Балбошин (греко-римська боротьба) заслужений майстер спорту СРСР, це звання він отримав у 1973 році. За спортивні досягнення нагороджений орденами «Трудового Червоного Прапора» в 1976 році і «Знаком Пошани» в 1981 році.
