Океан
Однак насамперед Атлантика – це океан, який є другим у світі за величиною. Він слід за Тихим і розташовується між Ісландією та Гренландією в північній частині світу, Африкою та Європою на сході, Південної та Північної Америкою на заході і на півдні – з Антарктидою.
Він має загальну площу понад 91,5 млн км2, 16 % з яких – це протоки, затоки і моря. Всього близько 1 % площі — це прибережні моря. Слід зазначити, що Атлантичний океан має обсяг води, що наближається до 330 млн км2, що становить 25 відсотків всього обсягу Світового океану.
У середньому глибина Атлантики складає 3736 м, а найбільша визначена в жолобі Пуерто-Ріко – 8742 м. Цей океан відрізняється порізаною береговою лінією і має яскраво виражене поділ на регіональні акваторії (затоки і моря).
Етимологія
Своєю назвою Атлантичний океан зобов’язаний давньогрецької міфології, в якій присутній титан по імені Атлант (Атлас). Вперше назва зустрічається в працях Геродота (давньогрецький історик) в 5-м столітті до н.е. Він пише, що «море з «Геркулесовими стовпами», носить назву Атлантіс», що з давньогрецької перекладається як Атлантида. Під «Геркулесовими стовпами» малися на увазі скелі, які обрамляють вхід у протоку Гібралтару. Це Гібралтарська скеля, Гора Абила, розташована близько Сеути, а за іншою версією – це була гора під назвою Джебель-Муса, місцезнаходження якої в Марокко.
Давньоримський учений Пліній Старший згадує назву «Океанус Атлантикус» в I столітті н. е., що за фактом є нинішнім назвою океану. У різні періоди часу існували такі назви, як Північне море, Західний океан, Зовнішнє морі, проте у 17 столітті всю акваторію почали називати Атлантичним океаном.
