Політика стимулу
Інструменти антициклічної політики включають: грошово-кредитну, фіскальну та інвестиційну політику, політику зарплат і тарифів. Реалізуються вони за схемою:
- Грошово-кредитна політика: у фазі підйому – зменшення грошової маси, а у фазі кризи – збільшення.
- Фіскальна політика: фаза підйому – збільшення податків і зменшення витрат, фаза кризи – скорочення податків і збільшення витрат бюджету.
- Інвестиційна політика: фаза підйому – зменшення держінвестицій, фаза кризи – збільшення держінвестицій.
- Політика зарплат і тарифів: у фазі підйому – зниження зарплати, у фазі кризи – підвищення.
Негативні наслідки
Антициклічне монетарна і фіскальна політика має і певні обмеження. Відповідною реакцією на пом’якшення економічного циклу може з’явитися зростання інфляції в економіці, що небажано для неї.
Проведена урядом антициклічна політика може призвести до деякого спотворення циклу: кризи стає більше, хоча вони стають менш тривалими і глибокими; фаза підйому подовжується, а фаза депресії, навпаки, скорочується; відбувається світова криза, яка зачіпає всі країни, тому вибратися з кризового стану стає дуже складно.
