Родина
Батько Анастаса Івановича помер ще в 1918 р., а мати потім довгі роки проживала разом з сином. Мікоян був одружений на жінці по імені Ашхен Лазарівна Туманян. У шлюбі з нею народилися п’ятеро дітей, всі хлопчики: Степан, Володимир, Олексій, Вано і Серго.
У 1962 р. в особистому житті Анастаса Мікояна відбулася сумна подія – померла його дружина. Що стосується синів, то четверо з них за прикладом дядька присвятили себе авіації, а п’ятий став істориком. Зараз дітей Мікояна вже нікого не залишилося в живих, зате є онуки. Один з них – Стас Намін – відомий музикант і композитор.
При житті політик був гарним сім’янином, після смерті дружини залишався їй вірним. Діти та онуки Анастаса Мікояна відгукувалися про нього як про турботливого батька і дідуся.
Останні роки
Вийшовши в 1965 р. на пенсію, політик залишився членом партії і Президії ВР СРСР. Але шана йому був наданий лише на словах. На ділі державного діяча позбавили багатьох привілеїв і пільг, виселили з дачі, де він безвиїзно жив майже півстоліття.
З 1974 р. біографія Анастаса Мікояна більше не була пов’язана з політикою. Він не брав участі в роботі Верховної Ради. У 1976-му не був присутній на XXV з’їзді КПРС і не був обраний членом ЦК партії.
21.10.1978 Анастас Іванович помер у Москві, не доживши місяця до свого 83-ліття. Його поховали на Новодівичому кладовищі столиці. На могилі політика є епітафія на вірменській мові.
