Василь Лановий
Цього артиста колеги називали останнім аристократом радянського кіно. Актор Василь Лановий народився в Москві в 1934 році. Зараз йому 84 роки.
Творче освіту отримав в Щукінському училищі. У студентські роки дебютував у кіно в головній ролі в драмі Тетяни Лукашевич “Атестат зрілості”. Всесоюзну популярність йому принесла вже наступна робота – роль Павла Корчагіна в однойменному фільмі про революцію.
Улюбленцем публіки, одним з найвідоміших акторів радянських фільмів його зробили головні ролі в мелодрамі Олександра Птушка “Червоні вітрила”, драмі Володимира Рогового “Офіцери”, мелодрамі Євгена Хрінюка “Анна і Командор”, драмі Володимира Басова “Дні Турбіних”. У 1985 році отримав звання “Народний артист СРСР”.
Секс-символ радянського кіно
Секс-символом фільмів в часи СРСР, безперечно, був В’ячеслав Тихонов. У 1928 році він народився в Підмосков’ї. Після війни закінчив ВДІК. Дебютував у ролі Володі Осьмухіна в історичній драмі Сергія Герасимова “Молода гвардія”, яка вийшла на екрани в 1948 році.
Після цього на десятиліття пішов у забуття. Режисери доручали йому ролі, звертаючи увагу на його видатні зовнішні дані, але не на акторський потенціал. Тому в цей період цікавих робіт у нього не було.
Глядацьке визнання до нього прийшло лише в 1957 році після ролі тракториста Матвія Морозова в мелодрамі Станіслава Ростоцького “Справа була в Пенькові”. Зоряної стала виконувана їм роль Андрія Болконського в екранізації епопеї Толстого “Війна і мир”. Свою найвідомішу роль Тихонов виконав в політичному детективі Тетяни Ліознової “Сімнадцять миттєвостей весни”, створивши образ розвідника Штірліца, що працює в німецькому тилу.
