«Київ»
Після від’їзду Лебедєва в Москву його лабораторію очолив Б. Р. Гнєденко. Під його керівництвом починає створюватися агрегат «Київ». Одним з впроваджень у даному комп’ютері став адресну мову, якими всі користуються і зараз.
У 1956 році лабораторію очолив Віктор Михайлович Глушков. Саме він завершив розробку «Києва» і ввів його в експлуатацію.
Завдяки розробці «Києва» з’явилося перше дистанційне керування. Випробування було проведено на відстані 500 кілометрів. Крім того, комп’ютер брав участь у розробці штучного інтелекту, розпізнавання простих геометричних фігур, автоматизації синтезу функціональних схем і моделюванні автоматичного розпізнавання букв і цифр. Цей пристрій мало об’єм 512 слів, його обчислювальні функції збільшилися в 300 разів у порівнянні з “МЭСМ”.
Особливості обчислювальної машини «Київ»:
- Комп’ютер мав асинхронним принципом передачі між функціональними блоками.
- Можливий був введення в десятковій системі числення і виведення чисел.
- Кілька блоків пам’яті.
- Пасивне запам’ятовуючий пристрій з набором констант і підпрограм елементарних функцій.
