Кримська війна
Для придбання необхідного бойового досвіду, а разом з тим і для зміцнення дружніх відносин з Францією Віктор Еммануїл вирішив взяти участь в Східній війні. Він послав в район р. Севастополя 15 тис. солдатів, якими командував генерал Ментевеккио.
Цей крок дозволив Сардинії на Паризькому конгресі 1856 р. мати свого представника. Їм був граф Камілло ді Кавур, який виголосив там блискучу промову, спрямовану проти Австрії. А також він висвітлив становище Італії і її потреби.
Війна з Австрією
У 1858 р. король Віктор Еммануїл II відправив графа Кавура в Пломб’єр, щоб він зустрівся з Наполеоном III. За результатами зустрічі останній взяв на себе зобов’язання по оголошенню війни Австрії. А також замість Савойї і Ніцци він обіцяв поступитися Ломбардію, П’ємонт і Венецію.
Франко-сардинскими військами були здобуті перемоги в битвах при Мадженте, Палестро, Сольферіно. Віктор Еммануїл брав в них особисту участь. Доля Італії вирішувалася згідно з умовами Віллафранкского договору. Ними передбачався перехід Ломбардії до П’ємонту. За це Наполеон III отримав Савойю і Ніццу, а за Австрією залишилася Венеція. Що стосувалося іншій частині Італії, то вона була задумана як федерація, очолювана папою Пієм IX.
Вказані постанови були зустрінуті у всій Італії з страшним обуренням. Тому їх виконання виявилося неможливим. Папа категорично відмовився від будь-яких поступок. Такі області, як Парма, Романья, Модена і Тоскана не захотіли прийняття герцогів, ними був обраний голова союзу – Гарібальді, якому було доручено приєднання цих земель до П’ємонту.
