Співробітництво – ключовий фактор
Незважаючи на прагнення уніфікувати правила для всіх учасників міжнародних авіаперельотів, на початок 2019 року до Монреальської конвенції приєдналися лише 120 держав.
Це означає, що у всьому світі як і раніше існують різні режими відповідальності перевізника. Обробка позовів і судова тяганина у разі нещасних випадків або авіакатастроф є надто складними.
Визнаючи значні переваги, які пропонує Монреальська конвенція 1999 року, ІКАО веде активну пропагандистську роботу щодо залучення країн до якнайшвидшої ратифікації. ІАТА також підтримує цю резолюцію і працює з урядами в цілях пропаганди переваг і призову до ратифікації.
Сучасне регулювання авіаперевезень
На сьогоднішній день відповідальність авіаперевізників регулюється поєднанням міжнародного і національних законодавств, яке часто робить врегулювання претензій авіапасажирів складним процесом.
Однаковості, про який мріяли основоположники Варшавської і Монреальської конвенцій міжнародних перевезень, домогтися так і не вдалося. Є країни, які є учасниками обох, і країни, які не ратифікували ні одну з існуючих конвенцій.
Російська Федерація заявила про приєднання до Монреальської конвенції в квітні 1917 року. Ратифікація конвенції забезпечить більш високий рівень компенсацій російським пасажирам на міжнародних рейсах у випадку надзвичайних подій.
В даний час Росія вносить зміни до Повітряного кодексу, для приведення національного законодавства у відповідність з положеннями монреальських угод. Дія Варшавської конвенції для уніфікації деяких правил авіаперевезень, учасницею якої є країна в даний час, припиниться з моменту ратифікації Монреальської конвенції.
