Вандейский заколот і його значення в історії Франції

Початок повстання

В ході рекрутського набору в 1793 році молодь з містечка Шоле вчинила розправу над командиром діючої тут національної гвардії. Після закінчення тижня в Машекуле сталося зіткнення між супротивниками набору в армію і республіканцями. Серед прихильників республіки нараховувалося вже сотні жертв.

На берегах річки Луари був створений повстанський загін. Незабаром (в середині березня) з ним зіткнулася одна з невеликих республіканських армій, що налічувала три тисячі чоловік, вона була розбита. Вандейцы були прихильниками католицизму і монархії. Їх армія називалася «Королівська католицька армія».

Повстання розростається

Після того як тисячі селян, об’єднавшись, вигнали республіканських чиновників з містечка Сен-Флоран, командувачем загоном повстанців був обраний Жак Кателино, який торгував полотном. Скоро до них приєднався загін, керований лісничим Жаном Стоффле, а за ним і інші.

У перші тижні Вандейского заколоту угруповання стали очолювати вихідці з низів. Потім до керівництва знову створюваних збройних об’єднань стали залучати місцевих дворян і офіцерів. Протягом кількох днів звін сполоху, закликав до повстання, не змовкав у всіх вандейских церковних парафіях. В результаті за зброю взявся приблизно 30 тис. селян.