“Тривожний дзвінок”: відгуки глядачів, рік випуску, сюжет фільму і актори

Драматичний трилер 2013 року став одним з найбільш успішних продуктів WWE Studios. Загальні збори історії про оператора колл-центру, рятує юну жертву з лап маніяка, склали $68 572 378 при виробничому бюджеті в 13 млн. Крім цього, у фільмі «Тривожний виклик» постановник Бред Андерсон примудрився створити неповторну драйвову та напружену атмосферу без «мордоворотів» в головних ролях. Рейтинг стрічки за версією IMDb: 6.70.

Майже виробнича драма

Тематика «викраденої на дроті» у кінематографі відпрацьовувалася незліченну кількість разів, але це абсолютно не заважає отримувати задоволення від перегляду трилера. Згідно відгуками, «Тривожний виклик» містить всі необхідні елементи, що забезпечують успішність жанровій картині. Оповідання тримає в неослабному напрузі, спонукаючи смотрящих переживати за обох героїнь – нещасну, замкнену в багажнику авто, викрадену у виконанні Абігейл Бреслін і за оператора на межі нервового зриву, зіграну Холлі Беррі.

Фільм «Тривожний дзвінок» (2013) практично повністю позбавлений будь-яких містичних або духовних мотивів, це зразковий трилер на межі з виробничої драмою, з якого уважний глядач може дізнатися багато чого про роботу співробітників рятувального колл-центру. Він може бути рекомендований до перегляду для публіки, яка бажає полоскотати собі нерви.

Напруженість і драйв

Виробничим назвою стрічки був «Вулик», бо так називають колл-центр в вузькому професійному колі працівники. Але оскільки оповідь зосереджена не на їх виробничих будні, прокатний підзаголовок «The Call» недвозначно натякає, що чекати від картини. Цей авторський хід по достоїнству оцінили багато критики у відгуках на «Тривожний дзвінок».

Жанрові проекти, реалізація сюжетів яких стала можливою завдяки масовому поширенню мобільних телефонів, в кіноіндустрії інколи називаються колл – або мегаполіс-трилерами. Вони практично завжди відрізняються неймовірною напруженістю і хвацьким драйвом, навіть у тих випадках, коли драйву найменше очікуєш. Згадати тільки «Телефонну будку» Джоела Шумахера, в якій центральний персонаж протягом всієї стрічки стоїть у боксі таксофона.

У Андерсона одна героїня постійно сидить перед комп’ютером, друга – лежить в багажнику, але драйв невблаганний, а саспенс нестримно наростає. До речі, трилер повинен був знімати постановник «Телефонної будки», але з якихось причин він покинув проект. Тоді продюсери запросили Бреда Андерсона.

Срежиссировавший «Машиніста» візіонер, після низки творчих невдач, працював на ТБ, але в 2013 році повернувся у велике кіно, набравшись досвіду в «Прослушку» і «Підпільної Імперії». Глядацькі відгуки на фільм «Тривожний дзвінок» (2013) містять мінімум жалю про режисерської заміні.

Сюжет

У центрі оповідання картини викрадена Кейсі Уэлсон, замкнена в багажнику автомобіля. Тільки полювати за викрадачем, крім поліції, буде простий оператор служби порятунку Джордан Тернер. Півроку тому помилка героїні призвела до непоправної трагедії – яка зателефонувала на номер 911 дівчина загинула. Тому отримавши дзвінок про викрадення, оператор вважає своїм обов’язком врятувати нещасну жертву у що б то не стало.

Поліцейське розслідування ведеться паралельно спостереження рятувальників за переміщенням викрадача, того самого маніяка, шістьма місяцями раніше вбив искавшую допомоги у оператора служби дівчину. Спрагла справедливої помсти Джордан Тернер в певний момент особисто відправляється на пошуки, щоб звести рахунки з душогубом.

Маніяк дзвонить двічі

Більшість рецензентів з числа глядацької аудиторії у відгуках на «Тривожний виклик» захоплювалися кількістю сюжетних поворотів протягом усього хронометражу стрічки. Третю частину картини глядач немов проводить в багажнику з жертвою, третина – на робочому місці оператора і залишився – в «польових» умовах, боротьба не на життя, а на смерть з маніяком. Грамотно вибудувана структура оповіді дозволяє характеризувати проект як «добрий», «якісні», «професійний», причому так можна говорити не тільки про сценарії, але і про акторський кастинг.

Крім іншого, обивателі у відгуках до «Тривожним викликом» відзначають нестандартний підхід постановника до зображення роботи правоохоронних органів. Він категорично реалістичний. Охоронці закону далеко не безпорадні, але і не всемогутні: на кожне досягнення в техніці доводиться людський фактор. Пару раз режисер жертвує логікою і реалістичною достовірністю, навмисно підігруючи маніякові, але у глядачів даний факт обурення не викликає.

Візуалізація

Серед глядачів є окремі індивідууми, які залишили негативні відгуки про фільм «Тривожний дзвінок». За їх суб’єктивну думку, візуалізація трилера залишає бажати кращого і співпереживання зовсім не викликає, так як виглядає одноманітно. Крупний план страждальних очей оператора чергуються з палаючими лампочками на електронній карті, яка демонструє пересування зловмисника і його жертви. Деколи камера перемикається на поліцейського Підлоги Філліпса (Морріс Честнат), за сумісництвом бойфренда героїні-оператора. Офіцер поступово переконується, що йде по сліду того самого злочинця, з яким раніше вже стикалася його кохана, коли вона не змогла врятувати жертву.

Скепсис у авторів викликає і рішучий вираз обличчя Холлі Беррі, позбавляє мінімальної інтриги її фінальну сутичку з маніяком. Відразу стає ясно, що жалюгідне психічний розлад лиходія безсило проти залізобетонної рішучості героїні зробити роботу над помилками.

Критика

Критики у своїх відгуках на «Тривожний дзвінок» (2013) були більш прихильні. Єдиною деталлю, над чим сміялися експерти кіно, стала надто кучерява зачіска Холлі Беррі.

Один з видатних кіномитців сучасності Ендрю Баркер у своїй рецензії порівнює роботу Андерсона зі схемою «Стільникового» Девіда Р. Елліса, перекликающуюся з «Мовчанням ягнят». І підкреслює безліч переваг трилера, серед яких захоплююче оповідання, хороша динаміка, сильна акторська гра. Кінокритики Кріс Хьюітт і Тодд Маккарті впевнено заявляють, що більша частина стрічки дуже болюча, що робить трилер якісним продуктом. Проте, як запевняють фахівці, фільм втрачає як в той момент, коли головна героїня залишає своє робоче місце.

Акторський ансамбль. Холлі Беррі

Існує думка, що гра професійного актора побудована на внутрішньому нерві. Деякі виконавці розробляють струну професійними методиками, іншим долею уготовані переломні моменти, які стають джерелом переживань на все подальше життя.

Єдина темношкіра володарка «Оскара» безпомилково перетворює стандартний трилер з героями-функціями у хвилюючу драматичну історію з живими людьми. У цьому їй допомагає життєвий досвід. Справа в тому що, коли майбутній актрисі було всього 4 роки, її батьки розійшлися. Причиною розлучення стали безперервні побої з боку батька, від яких страждала малятко Холлі і її старша сестра. Отримані травми викликали побоювання в тому, що виконавиця пізнає щастя материнства. На щастя все обійшлося, в 2008 і 2013 Беррі народила.

Як відомо, постановник «Машиніста» Б. Андерсон не проти познущатися над задіяними в кіно виконавцями. Крістіан Бейл заради ролі в його проекті худнув майже на 30 кг, Вуді Харрельсон відвідував Росію. Холлі Беррі теж довелося несолодко, вже вагітна вона грає жінку, яка втрачає дитину. Нехай чужого, але це вже неважливо.

Ебігейл Бреслін і Майкл Еклунд

Талановиті актори в «Тривожному виклику» простір ділять порівну.

Ебігейл Бреслін переконлива в демонстрації переходу від панікуючої переляканою блондинки до практично злетіла з котушок «дівчата дії». Незважаючи на те, що у свої 16 виконавиця трохи втратила дитяче чарівність «Маленької міс Щастя» принесла їй номінацію на «Оскар», вона справляється з роллю не гірше старших колег. Її трансформація з невинної школярки до несамовитого ангела помсти можна порівняти з роллю Д. Артертон в «Зникнення Еліс Крід» або Е. Пейдж «Леденце».

Викрадач Майкл Фостер у виконанні Майкла Еклунда саме такий, якими публіка звикла бачити маніяків – жорстокий, невротичный, лякаючий. Деякі автори схильні вважати його персонаж одним з найбільш страхітливих голлівудських душогубів за останній час. Лиходій у трактуванні актора не философствующий розумник, не машина для вбивств, не серійний вбивця, а самий що ні на є справжній маніяк. Одночасно страшний і жалюгідний, то холоднокровний і зібраний, то панікує. Мало хто ризикнув би опинитися в багажнику його авто.

Потужний трилер

Нехай оригінального в «Тривожному виклику» зовсім небагато. Але трилер володіє іншими достоїнствами: стрункістю і чіткістю історії, динамічним розповіддю, яскравістю персонажів. Композитор Джон Дебни написав саундтрек по суті типовий для трилера, але з урахуванням «сеттінгу» і тому він неймовірно органічно вписується в канву фільму.