Напруженість і драйв
Виробничим назвою стрічки був «Вулик», бо так називають колл-центр в вузькому професійному колі працівники. Але оскільки оповідь зосереджена не на їх виробничих будні, прокатний підзаголовок «The Call» недвозначно натякає, що чекати від картини. Цей авторський хід по достоїнству оцінили багато критики у відгуках на «Тривожний дзвінок».
Жанрові проекти, реалізація сюжетів яких стала можливою завдяки масовому поширенню мобільних телефонів, в кіноіндустрії інколи називаються колл – або мегаполіс-трилерами. Вони практично завжди відрізняються неймовірною напруженістю і хвацьким драйвом, навіть у тих випадках, коли драйву найменше очікуєш. Згадати тільки «Телефонну будку» Джоела Шумахера, в якій центральний персонаж протягом всієї стрічки стоїть у боксі таксофона.
У Андерсона одна героїня постійно сидить перед комп’ютером, друга – лежить в багажнику, але драйв невблаганний, а саспенс нестримно наростає. До речі, трилер повинен був знімати постановник «Телефонної будки», але з якихось причин він покинув проект. Тоді продюсери запросили Бреда Андерсона.
Срежиссировавший «Машиніста» візіонер, після низки творчих невдач, працював на ТБ, але в 2013 році повернувся у велике кіно, набравшись досвіду в «Прослушку» і «Підпільної Імперії». Глядацькі відгуки на фільм «Тривожний дзвінок» (2013) містять мінімум жалю про режисерської заміні.
