Освіта попиту
В цьому питанні фігурує показник П. Він позначає сукупна кількість споживачів конкретного товару.
Для суспільного блага показник П – це одночасно і параметр персонального попиту Da, Db, Dc, Df. Оскільки кожна людина застосовує його в певній мірі. З цієї причини і показник сукупного попиту на будь-яке суспільне благо характеризує і значення персонального попиту на нього. Це виражається такою формулою:
Q (e) = q1 = q2 = … =qn
Зважаючи властивості суспільного блага кожен громадянин може споживати його в певному підйомі і оцінювати його по-різному. Тому загальна крива попиту утворюється через складання персональних кривих Da, Db, Dc, Df і т. д. по вертикальному вектору.
Виявлення ефективного виробництва
Найкращий виробничий обсяг суспільного блага можна обчислити, зіставивши граничну вигоду від створення додаткової товарної одиниці (розмір 1) з крайніми витратами у виробництві такого блага (величина 2).
Але потрібно враховувати, що тут величину 1 утворює сума всіх оцінок, зроблених споживачами. Тоді кращий виробничий обсяг виходить, коли сума перших величин ідентична величиною 2. Тут працює наступні правила:
