Суб’єктивний портрет: поняття, складання, види, використання

Основні ознаки

Для повноти суб’єктивної картини необхідний збір головних людських параметрів:

  • анатомічних;
  • функціональних;
  • особливих прикмет;
  • додаткових особливостей.

Загальні фізичні ознаки характеризують тіло громадянина. Дають точне визначення:

  • віку;
  • чоловічої або жіночої статі;
  • кольору шкіри по расового типу;
  • комплекції;
  • відзначають будова частинами;
  • розміру стопи.

До функціональних ознак належать особливості:

  • ходи;
  • міміки;
  • звичною жестикуляції;
  • відмітні моменти промови.

За додатковими зовнішніми ознаками слідчий дізнається про характерні особливості особистості, її звички та уподобання:

  • по одязі;
  • взуття;
  • прикрасам;
  • аксесуарів;
  • тростини;
  • сумці.

Іноді дізнавачу важливо знати, в якій манері носить розшукуваний чоловік одяг, охайний він або неохайний, товстий або худий. Для описів прийнятно називати середній зріст, вага, який вважається для чоловіків або жінок. Подібні документи – намальовані, сфотографовані, комплексні – застосовують, коли реєструють особу по карному розшуку, ототожнюють живих людей і вбитих. Ідентифікацію здійснюють такими способами:

  • пізнають особа за пред’явленим портрету;
  • зіставляють зовнішність з матеріалами;
  • порівнюють фоторобот з оригінальною фотографією.

Не факт, що, маючи на руках тільки замальовки особи злочинного елемента, дізнавач розкриє справу, практика поки показує зворотне. Якщо будуть збережені матеріали в архіві, є надія, що коли-небудь злочинець «засвітиться», буде розкрита ланцюг неправомірних діянь за весь період, а малюнок послужить додатковим доказом колишніх «подвигів».