Про формування
Традиційний підхід передбачає виділення сильних і слабких сторін підприємства, після чого визначаються межі його діяльності. В такому випадку можна спокійно оцінити межі диверсифікації та зростання. Але сучасні умови потребують більш кращих підходів. Стратегічні зони господарювання передбачають здійснення сегментації з тим, щоб виділити частину оточення, в якому підприємства може реалізувати свої продукти. Це є закономірним результатом формування цілої групи ринків, кожен з яких володіє різними перспективами.
Тому найпершим етапом, коли оцінюється діяльність в стратегічних зонах господарювання, є виділення різних сегментів. Потім вони досліджуються, при цьому не враховується архітектура підприємства і його поточна продукція. В результаті формується оцінка привабливості стратегічної зони господарювання для конкретного об’єкта господарювання з точки зору організації діяльності, збільшення випуску, а також одержуваних виручки і прибутку. Ці дані потрібні для того, щоб вирішити ряд прикладних питань функціонування підприємства, наприклад, оцінити конкурентоспроможність.
