«Спочивати на лаврах» — значення фразеологізму

Дафна – значить «лавр»

Вона була німфою, супутницею богині Артеміди, і так само, як вона, дала обітницю безшлюбності і збереження цнотливості. Докладним чином історія кохання до неї бога сонячного світла викладена в «Метаморфози» Публія Овідія Назона. Коли Аполлон здобув перемогу над Піфоном, він став відпускати жарти на адресу лука і стріл Ерота, бога любові. Останній вирішив помститися і вселив у Аполлона любов до юної німфі. Тоді як у Дафну потрапила стріла антипатії, яка викликала неприязнь до бога сонячного світла.

Після цього він став постійно переслідувати дівчину. Дафна кинулася за допомогою до своїх батька й матері. Батьками її були Гея – втілення землі, і Пенею – один з річкових богів. Вони перетворили її на лаврове дерево. У перекладі з давньогрецької Дафна як раз і означає «лавр». Аполлон зробив так, щоб дерево назавжди залишилося зеленим. З його гілочок він сплів вінок, який і став його атрибутом.

Розібравшись в перипетіях давніх міфів і особливості античних традицій, можна відповісти на питання про значення фразеологізму «спочивати на лаврах». Його буквальне трактування: «заснути після здобутої перемоги». Але воно вживається частіше в переносному значенні і говорить про чоловіка, який після плідних трудів і досягнення успіху заспокоївся і не діє. А якраз цього допускати не варто, слід зберігати пильність і прагнути до підкорення нових вершин.