Софія Михайлівна Ротару: національність, сім’я, біографія

Музична творчість і кінематограф

Софія Ротару виступала на багатьох сценах СРСР, Росії. У супроводі ансамблю «Червона рута» гастролювала по всій країні, скрізь їй супроводжував успіх. Після закінчення училища, “завоювавши” Болгарію в 1972 р., Ротару відправляється в музичний тур по Польщі, в 1973 р. виграє премію конкурсу “Золотий Орфей”.

З 70-х рр. пісні Софії Ротару, створені спільно з кращими поетами і композиторами країни, постійно стають лауреатами «Пісні року». 1974 р. приніс перемогу на Міжнародному фестивалі пісні в Сопоті. Через рік співачка отримала звання Народної артистки Української РСР, лауреата премії ЛКСМУ ім. Н. Островського, з цього року почався відлік участі у щорічних “Блакитних вогниках”. Кінець 70-х ознаменований успішною співпрацею з мюнхенської звукозаписною студією “Ариола”, записом диска, випуском кількох пластинок музичною фірмою “Мелодія”. Гастролі по Європі мали шалений успіх.

80-ті роки у творчості співачки:

  • 1980 р. — премія на токійському міжнародному конкурсі;
  • 1983 р. — концертний тур в Канаді, випуск альбому в Торонто, після чого Ротару та її група стали невиїзними на 5 років;
  • Народна артистка Молдавії — 1983 р.;
  • приз від “Мелодії” — “Золотий диск” — 1985 р., орден Дружби народів;
  • 1988 р. — звання Народної артистки СРСР.

Постійна участь в музичних програмах, щорічні премії “Пісня року”, активна концертна, гастрольне життя вивели артистку на високий рівень популярності, принесли народне визнання.

Епоха 90-х років:

  • Концерти в гарячих точках.
  • Довгострокове співробітництво з балетом А. Духової “Тодес”.
  • 1991 р. — концертна програма, присвячена 20-річчю творчої діяльності.
  • “Пісня року”, “Блакитний вогник”, гастролі по Європі, США.
  • 1996 р. — Почесну відзнаку президента України. Звання “Кращої естрадної співачки 1996 року”, приз ім. К. Шульженко.
  • 1997 р. — Ротару визнано почесним громадянином республіки Крим, володар призу Президента України Л. Кучми, кавалер Ордена Республіки Молдова.
  • Випуск CD на лейблах Extraphone, Star Records.
  • 1999 р. — найкраща виконавиця України, відзнака “За внесок у розвиток вітчизняної поп-музики”, орден княгині Ольги 3-го ступеня, звання “Людини року”.
  • Період 2000-х років, наші дні:

  • “Людина ХХ сторіччя”, “Золотий голос України”, лауреат “Прометей-престиж”, “Краща українська естрадна співачка ХХ століття”, “Жінка року”, лауреат “Овації” — 2000 р.
  • “Зірка Софії Ротару” на алеї зірок України; звання “Герой України”.
  • 2002 р. — Орден Пошани РФ.
  • Іменна зірка на алеї перед концертним залом “Росія” р. Москва.
  • Альбом-посвята “Єдиному” (в пам’ять про чоловіка) — 2004 р.
  • Концерти і тури закордоном.
  • Ювілейний концерт на честь 60-річчя, орден України “За заслуги” II ступеня — 2007 р.
  • Ювілейне турне по Росії — 2008 р., 2011 р. — концерти, присвячені 40-річчю творчості;
  • Записи альбомів, рімейків, участь у “Пісні року”, “Золотий грамофон”.
  • 2017 р. — ювілейні концерти і гастролі.
  • За весь період творчості Софія Ротару поставила не лише пісенний рекорд, але й брала участь у величезній кількості музичних, документальних, художніх фільмів. Вперше на телеекрані вона з’явилася в кінострічці Р. Алексєєва “Червона рута”. Серед найвідоміших стрічок:

    • “Душа”;
    • “Де ти, любов?”;
    • “Музичний детектив”;
    • “Соловей із села Маршинці”;
    • “Через десять років. Червона рута”;
    • “Караван любові”;
    • “10 пісень про москву”;
    • “Один день біля моря”;
    • “Військово-польовий романс”;
    • “Золота рибка” та інші.