Як зазвичай – не значить правильно
Але тут аналітик знову наступає на ті ж граблі: складає в одну купу те, що повинно лежати окремо. Ця задача вирішується розкладанням постійних витрат за кожною номенклатурою виробленої продукції. Наприклад, для виробництва олівців використовується один цех, а авторучки роблять в іншому цеху.
Витрати на амортизацію, електроенергію, тепло в цьому випадку можуть бути пораховані окремо. З рештою витрат, які неможливо розподілити, надходять як зазначено вище: ділять пропорційно виручці від продукції.
Аналіз за складовими точніше і сприяє прийняттю правильних управлінських рішень. Але він і складніше. Замість однієї або двох формул доведеться застосовувати кількість розрахунків, яке буде кратно аналізованих факторів. Те ж відноситься і до графіків. Замість прямих ліній з’являться криві, які об’єднають дані окремих сегментів.
