Восьма заповідь
Якщо говорити про слово «здирства» в широкому сенсі, то воно тлумачиться як жадібність, тобто пристрасть грошолюбства, зажерливість. Саме в такому значенні воно вживається в Новому Заповіті, зокрема, в посланнях апостола Павла до коринтян, римлян, колосян та ефесян.
У цьому сенсі її можна повною мірою співвіднести з такою заповіддю Закону Божого, як «Не укради!». В ній Бог забороняє привласнювати те, що є власністю інших людей. Тут, крім крадіжки і грабіжництва, порицаются хабарництво, стягування плати за роботу, яка не виконана, справляння великих грошей з нужденних, коли користуються їхньою бідою, присвоєння обманним шляхом чужої власності.
Сюди ж можна віднести і ухилення від сплати боргів, приховування знайденого, обмірювання та обважування при продажу, утримування плати працівникам і т. д.
Займатися такими поганими справами, які підходять під визначення лихоимства, людини спонукає його пристрасть до задоволень і матеріальних благ. Християнська віра вчить протистояти сребролюбию, бути працьовитими, безкорисливими і милосердними.
