Історія походження слова
Існує декілька версій походження слова “дощ”, які є вічним предметом для дискусій між істориками. Відповідно до одного з припущень, воно прийшло з норвезької та шведської мов, у яких є вираження, схожі за звучанням та значенням. За іншою ж версією слово споконвічно слов’янське, в його основі індоєвропейський корінь dheus, який перекладається як “розпилювати в повітрі”.
Що таке дощ у художньому стилі?
Без сумніву, образ дощу в літературі XIX-XXI століть відіграє величезну роль і бере на себе функцію створення загальної атмосфери, що витає в повітрі. Опис дощу в художньому стилі відображає емоційний стан героїв, здатний нагнітати або, навпаки, розвіювати напружену обстановку. Це погодне явище у кожного письменника – це своє індивідуальне уявлення і бачення того, що відбувається, в яке він вкладає частинку себе.
Опис дощу в художньому стилі супроводжує як глибокий смуток, так і небачену радість ліричного героя в залежності від засобів виразності, які використовуються в тексті. При цьому автор використовує численні епітети, метафори і уособлення, які надають епізоду характер і змушують читача глибше відчути все, що відбувається у творі.
Образ дощу в художньому стилі завжди служив джерелом натхнення для людей мистецтва, як дзеркало душі персонажа. Іноді дощ змивав всю біль, образу, гіркота і розчарування персонажа, а в інших випадках надихав людей, підкріплюючи їх віру, надію і щастя.
