Скандинавська література
У найбільшому китайському літературному пам’ятнику скандинавської літератури «Коло земний», створеному ісландським історіографом, політиком, прозаїком і скальдом Сноррі Стурлусоном, в 13 столітті берсеркам і зовсім приписуються магічні здібності.
В даному епосі йдеться про те, що берсерки могли робити так, що в бою вороги слепли або втрачали слух. Або ж суперники наповнювалися жахом, а їх зброя не завдавало практично ніякої шкоди.
Завдяки Скандинавськими сагами в даний час можна скласти уявлення про берсерках. Так, наприклад, до них відносять героя міфології Скандинавії – Старкада. Згідно датському літописцю Саксону Граматику, Саркад служив прославленому королю Данії – Фродо.
Місце в соціумі
На підставі відомостей, отриманих із Скандинавських саг та інших стародавніх літературних джерел, сьогодні можна дізнатися, яким чином берсерки жили в соціумі, а також яке становище вони займали.
Під час походів і воєн берсерки надходили на службу до конунгам (верховний правитель, король) або ярлам (вищі титуловані представники знаті в давньоскандинавське країнах). Вони ставали дружинниками або ж охороняли головнокомандувача. За свою службу берсерки отримували досить високу платню, так як вважалися елітними воїнами. У мирний період вони в кращому випадку ставали охоронцями у знаті, в гіршому – перетворювалися в ізгоїв, так як не могли знайти собі застосування.
Такий висновок можна зробити, ґрунтуючись на одній із стародавніх саг, в якій говориться, що берсерки були дуже примхливий і відлюдники. Найчастіше спілкувалися між собою. Були дуже яростны в гніві, ніщо їх не могло спинити. Також вони не любили працювати, а воліли війну і битви.
