Фаза усвідомлення
Третій етап легко відрізнити від попереднього приходом так званого душевного занепаду. Настрій скорботного змінюється все рідше, поки не приймає положення стабільно-пригніченого, але при всьому цьому існує позитивна сторона: людина вже перестає жити минулим і починає замислюватися про те, як йому жити далі. Цей період якраз ідеальний для того, щоб починати ставити йому запитання, які наводять на думки про подальших діях.
Що сказати людині, яка втратила близьку? В першу чергу слід з’ясувати, у якому вигляді й обсязі допомоги він ще потребує. Вдівцю, що втратив дружину, можливо, ще довгий час знадобиться допомога по господарству, проте якісь елементарні маніпуляції з приготування їжі та прибирання він вже в змозі взяти на себе.
Майже завжди етап усвідомлення характеризується для скорботного гострим бажанням висловитися, поскаржитися, позгадувати минуле. Від соболезнующего в періоди такої балакучості протеже потрібно одне – висловити повну увагу і готовність погодитися з усім сказаним, не даючи при цьому ніяких порад і не перериваючи монологу особистими зауваженнями. Зазвичай після стану піднесеності людина знову впадає в мінорний настрій, і тут вже завдання помічника змінюються – йому необхідно стати генератором ідей і не дозволити одному загрузнути в бездіяльності і тузі.
У іншій категорії людей будь-нав’язливе увагу з боку в хвилини горя викликає сильне подразнення. Тому якщо людина, що і в звичайний час не відрізнявся високою коммуникативностью, каже, що все йому набридли і він хоче побути один, до цього слід негайно прислухатися.
