Ширвжиток – це слово знайоме багатьом, хоча в засобах масової інформації та рекламі його частіше замінюють більш зрозумілими, але й довгими виразами. Іноземців, які вивчають російську мову, воно може здивувати. “Шир” – скорочення від “широкий”, а “спожив” – споживання. Отже, дане поняття означає “товари широкого споживання”. Розглянемо його тлумачення детальніше далі.
Ширвжиток – це які товари?
Цей термін не охоплює більшу частину продуктів харчування та напоїв, хоча іноді запаковані і включають в дану категорію. Також до товарів широкого вжитку не належать товари, які люди купують рідко, меблі, побутова техніка, автомобілі. Який ширвжиток з ноутбука, який може справно служити 10 років, або з автомобіля, якщо його іноді вистачає на покоління?
Ширвжиток – це в першу чергу мило, миючі та косметичні та засоби особистої гігієни. Наприклад, шампунь, губки для посуду і засоби для її миття, туалетний папір, вологі серветки і зубна паста. Вони закінчуються швидко.
А ще ширпотреб – це деякі електричні товари, наприклад, лампочки, які перегорають після 1000 годин роботи, або батарейки. До товарів широкого вжитку відносяться зошити для сімей, де діти вчаться в школі, а також ручки, олівці та канцелярські товари. Останні мають особливість швидко закінчуватися, наприклад, у великих офісах.
У категорію ширвжитку можна включити і ліки, але це актуально для тих, хто часто споживає, здорові люди можуть і рік або більше прожити без ліків.
Деякі предмети одягу відносяться до товарів широкого вжитку, наприклад, шкарпетки, адже вони часто рвуться, а ось краватка не можна віднести до цієї категорії.
Де він продається?
Товари широкого вжитку продаються навіть у самих маленьких сільських магазинах. У них завжди є мило, шампунь, паперові носові хустки, лампочки, сірники, бритвені верстати, побутова хімія.
У містах непоганий вибір ширвжитку є в магазинах крокової доступності та в торговельних мережах. До таких належать:
- “Магніт”, “Пятерочка”, “Покупочка”, “Титан”, “Батон”, “Оптима”, “Діксі” в Росії і магазини мережі “Пуд” в Криму.
- “Рідні Кут”, “Гіппо” і “Евроопт” в Білорусі.
- “Сільпо” на Україні.
- “Наш Маркет” в Казахстані.
- “Народний” і “Столичний” в Киргизстані.
Найбільший вибір ширвжитку в гіпермаркетах, наприклад, в “Ашані” і “Стрічці”.
Дефіцит ширвжитку
Дефіцит товарів повсякденного попиту може виникати із-за стихійних лих, слабкої економіки та інших чинників, наприклад:
- В останні роки існування СРСР. Тоді доходило до того, що мило було за талонами. Те ж саме спостерігалося після Громадянської війни і ВВВ в кінці 1940-х з-за занепаду промисловості.
- У Венесуелі. У країні слабка економіка, вона мало чого сама виробляє, і все це поєднується з санкціями і помилками в політиці уряду.
- У КНДР. У 1990-х це було пов’язано з енергетичною кризою, а в останні роки – з санкціями.
Відомі виробники ширвжитку
У Білорусі великим виробником побутової хімії є підприємство “Бархім” в місті Барановичі, лампочки роблять у Бресті, мило – в Гомелі.
У Росії мило роблять в Калузі, Ростові, Москві та інших містах на миловарних заводах. Лампочки випускають, наприклад, на заводі “Калашниково” у Тверській області.
