Де він продається?
Товари широкого вжитку продаються навіть у самих маленьких сільських магазинах. У них завжди є мило, шампунь, паперові носові хустки, лампочки, сірники, бритвені верстати, побутова хімія.
У містах непоганий вибір ширвжитку є в магазинах крокової доступності та в торговельних мережах. До таких належать:
- “Магніт”, “Пятерочка”, “Покупочка”, “Титан”, “Батон”, “Оптима”, “Діксі” в Росії і магазини мережі “Пуд” в Криму.
- “Рідні Кут”, “Гіппо” і “Евроопт” в Білорусі.
- “Сільпо” на Україні.
- “Наш Маркет” в Казахстані.
- “Народний” і “Столичний” в Киргизстані.
Найбільший вибір ширвжитку в гіпермаркетах, наприклад, в “Ашані” і “Стрічці”.
Дефіцит ширвжитку
Дефіцит товарів повсякденного попиту може виникати із-за стихійних лих, слабкої економіки та інших чинників, наприклад:
- В останні роки існування СРСР. Тоді доходило до того, що мило було за талонами. Те ж саме спостерігалося після Громадянської війни і ВВВ в кінці 1940-х з-за занепаду промисловості.
- У Венесуелі. У країні слабка економіка, вона мало чого сама виробляє, і все це поєднується з санкціями і помилками в політиці уряду.
- У КНДР. У 1990-х це було пов’язано з енергетичною кризою, а в останні роки – з санкціями.
