Війна за незалежність Бангладеш
У цьому збройному конфлікті брали участь Східний і Західний Пакистан, тобто сучасний Пакистан і Бангладеш. На той момент вони були частинами однієї країни та Індії.
Території сильно відрізнялися один від одного в культурному плані. Західна частина завжди домінувала, там проживало більшість політичної еліти. При цьому за кількістю населення Західний Пакистан поступався Східному.
У 1970 році потужні циклони обрушилися на східне узбережжя. Вони стали причиною загибелі близько 500 тисяч осіб. Центральне уряд при цьому неефективно реагувало на ліквідацію стихійних лих. Його бездарної роботою населення було сильно роздратований. Після цього перемогла партії Ліга Авамі не вдалося зайняти свої робочі місця.
Президент Пакистану вів переговори з Маджибуром Рахманом, який виступав за відокремлення Східного Пакистану. Переговори провалилися, тоді був відданий наказ розпочати операцію “Прожектор” по силовому захопленню цієї частини. Рахман був заарештований. Методи Західного Пакистану були кривавими, призвели до великої кількості людських жертв. Мішенню стали індуси і інтелігенція, а також близько 10 мільйонів біженців, які намагалися сховатися в Індії.
Напередодні арешту Рахман проголосив незалежність Бангладеш, закликаючи боротися за це. Лідери партії Ліга Авамі заснували уряд у вигнанні, яке засідало в індійській Калькутті.
Війна за незалежність тривала протягом десяти місяців – з березня по грудень 1971 року. Причиною було прагнення бенгальців до національного визволення. Народно-визвольний рух в Бангладеш Мукті-бахини разом з регулярними військами вступило в протистояння з пакистанськими збройними силами.
16 грудня було оголошено про перемогу над пакистанською армією.
