Рукоположення в іудаїзмі
Обряд рукоположення в іудаїзмі носив назву «сміха». Також саме слово і перекладається з єврейської мови. Таким чином в давнину передавали рабинам не тільки релігійні, але і юридичні повноваження, тобто право проводити суд, вирішувати фінансові питання, своїм авторитетом впливати на долі людей. Тобто виходило, що рукоположення – це схвалення на визначений відповідальний рід діяльності. Вважалося що, коли судді засідають, Бог незримо присутній серед них.
Стародавні вважали, що людина, що приймає рукоположення, повинен володіти правдивість, богобоязненностью, мудрістю, ненавидіти користь і володіти хорошою освітою. Сам обряд смихи супроводжувався святковою церемонією. А винуватець торжества звертався до народу з урочистою промовою і отримував у відповідь вітання з висвяченням.
