Чим є моральне релігійна свідомість?
Релігійна основа етики – це, без сумніву, догмати віросповідання. Але цим фундаментальна основа даної філософської дисципліни не обмежується. Важливою для розуміння складовою є такий фактор, як моральне релігійна свідомість.
Чим є таке свідомість? Як воно формується? У чому відмінність від звичайного світського свідомості, що бере участь у сприйнятті і проектуванні моральних та інших етичних норм? Звичайно ж, в тому, що в даному понятті формуючу роль відіграє релігія, віросповідання і пов’язані з ним культурні та інші традиції.
Релігійна свідомість – це не що інше, як результат процесу этизации, провідного від стародавніх архаїчних культур і властивих їм переконань до сучасних світових віросповідань.
Як така етика виникла?
Основи релігійних культур і етики, відповідно, закладалися в глибоку давнину. Перші божества, ідоли, не пред’являли ніяких претензій щодо морального рівня людей, їх поведінки або ж моральних принципів.
Наприклад, складно уявити собі, щоб такі явища, як гроза, злива, шторм, землетрус або ж схід сонця, накладали етичні обмеження на людство. А адже саме природні явища і були першими божествами. Люди поклонялися їм, і це було прообразом релігії.
Разом з розвитком людства складніше ставали не тільки взаємовідносини між людьми, але і їх релігійні культи. У стародавній обожнюваних явищ з’явилися імена, їх стали втілювати в конкретних образах. Наприклад, земля у стародавніх греків стала Геєю. Але і на цьому етапі про етичні норми мови ще не було, виникло лише певний відправлення культу, зародилася обрядовість.
Людство розвивалося, кількість богів збільшувалася. Ритуали, обряди та інші культові дії також ускладнювалися. Божества стали вимагати жертв і нагороджувати за них. Наступним же етапом стала поява певних вимог та умов, що диктують людям, яким має бути їх поведінку. В момент, коли давні боги, а фактично їх жерці, стали диктувати, як слід жити, що можна вважати гарним або, навпаки, поганим, виникла релігійна етика.
