Стиль
З самого початку розповіді ми ніби проникаємо на місце дії невидимими свідками. Бредбері не знайомить нас з героями, не пояснює відносин між ними, не розповідає, що сталося. Автор бачить перед собою одне з пригод і представляє його читачеві в тому вигляді, в якому воно є на даний момент. Це одна з характерних рис письменника – він миттєво занурює нас в створену їм реальність і продовжує розповідь своїм спокійним тоном.
Також в оповіданні “Механізми радості” Рей Бредбері використовує ще один свій типовий прийом – це яскраві і незвичайні порівняння і метафори, які створюють особливий жартівливо-іронічний тон оповіді. Так, наприклад, звичайний телевізор раптом виявляється у нього електронним чудовиськом, а замість того, щоб ховатися, батько Брайан занурений в молитовне споглядання. Читати розповідь не просто цікаво, але й приємно.
Особливо стежити за мовою автора, за побудовою діалогів. До речі, про діалогах, практично весь текст існує в діалоговій формі. Розмова – основа сюжету твору, що типово для Рея Бредбері. Через мову героїв розкриваються їх позиції, показуються відносини один з одним. На основі мовної характеристики читач може судити про темперамент персонажа, його особливості, давати йому оцінку.
