Профілактика сімейного неблагополуччя: особливості сучасних соціально-педагогічних досліджень

Неблагополучні сім’ї

Для цих осередків суспільства характерний низький соціальний статус або в одній із сфер життєдіяльності, або одночасно в декількох. Неблагополучні сім’ї не в змозі впоратися з тими функціями, які покладаються на них. Вони мають зниженими адаптивними здібностями, а процес виховання дитини у таких батьків протікає повільно, з великими труднощами і в цілому нерезультативно.

Профілактика сімейного неблагополуччя в цьому випадку є необхідністю. Фахівцями повинна бути здійснена тривала активна підтримка таких малих соціальних груп. Виходячи з виявленого характеру наявних проблем знадобиться надавати психологічну, освітню або посередницьку допомогу. Все це проводиться в рамках довгострокової форми роботи.

Асоціальні сім’ї

З людьми, що представляють цю категорію близьких відносин, взаємодія протікає досить важко. До асоціальною відносять сім’ї, в яких батьки ведуть протиправний, аморальний спосіб життя. До цієї ж категорії можна віднести людей, які проживають в антисанітарних умовах, що не відповідають елементарним вимогам гігієни. Вихованням своєї дитини такі батьки не займаються зовсім. Саме тому діти залишаються напівголодними та бездоглядними, відстають у розвитку і нерідко піддаються насильству, причому не тільки з боку близьких, але й інших громадян, які належать до того самого соціального прошарку. Профілактика дитячо-сімейного неблагополуччя в таких випадках проводиться спільно з правоохоронними структурами. Задіяні повинні бути і фахівці органів опіки та піклування.